Приватизація як засіб припинення державної власності

Ліквідація товариства провадиться призначеною ним ліквідаційною комісією,

а у випадку банкрутства та припинення діяльності товариства за рішенням

суду або арбітражного суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими

органами.

З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по

управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з

моменту її призначення публікує інформацію товариства в одному з офіційних

(республіканському і місцевому) органів преси із зазначенням строку подачі

заяв кредиторами своїх претензій, оцінює наявне майно товариства, виявляє

його дебіторів і кредиторів та розраховується з ними, вживає заходів до

оплати боргів товариства третім особам, а також його учасникам, складає

ліквідаційний баланс та подає його вищому органу товариства або органу, що

призначив ліквідаційну комісію.

Грошові кошти, що належать товариству, включаючи виручку від розпродажу

його майна від ліквідації, після розрахунків по оплаті праці працівників,

які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед бюджетом,

банками, власниками облігацій, випущених товариством та іншими кредиторами,

розподіляються між учасниками товариства у порядку і на умовах,

передбачених цим Законом та установчими документами у шестимісячний строк

після опублікування інформації про його ліквідацію.

Майно, передане товариству учасниками у користування, повертається у

натуральній формі без винагороди.

У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості товариства, його

грошові кошти не підлягають розподілу між учасниками до вирішення цього

спору або одержання кредиторами відповідних гарантій.

Ліквідація товариства вважається завершеною, а товариство таким, що

припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного

реєстру.

Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання

(призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства.

Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого

органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена рада

товариства (спостережна рада) голова та члени ради товариства (спостережної

ради).

Посадовими особами товариства не можуть бути члени виборних органів

громадських організацій, військовослужбовці, посадові особи органів

прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду,

державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які

покликані здійснювати контроль за діяльністю товариства. Особи, яким суд

заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами

тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають

непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не

можуть займати у товариствах керівні посади і посади пов'язані з

матеріальною відповідальністю.

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно

до чинного законодавства України.

Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну

інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним

законодавством України та установчими документами товариства.

Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на

визначну кількість акцій рівної номінальної вартості і несе

відповідальність по зобов'язаннях тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах

належних їм акцій.

У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили

акції, несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства також у межах

несплаченої суми.

До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції

якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та куплі-продажу

на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між

засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки і купуватися та

продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите шляхом

реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні

папери і фондову біржу і внесенням змін до статуту товариства.

Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та

громадяни.

Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що

визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню

акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на

акції і третіми особами.

Засновники несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, що виникли

до реєстрації акціонерного товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити

повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку

на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного

товариства.

Акціонерне товариство має право випуску облігацій та інших цінних паперів

відповідно до законодавства України про цінні папери та фондову біржу.

Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на

підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у

зв'язку із збільшенням статутного фонду - з товариством.

Якщо інше не передбачено статутом товариства, акція може бути придбана

також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що

визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а

також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб.

Порядок реалізації акцій визначається відповідно до законодавства України.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені

шляхом відкритої підписки на них ( у відкритих акціонерних товариствах) або

розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства

організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані

бути держателями на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і строком

не менш як 2 роки.

Засновники акціонерного товариства публікують повідомлення про наступну

відкриту підписку, в якій мають бути вказані його фірмове найменування,

предмет, цілі та строки діяльності товариства, склад засновників, дата

проведення установчих зборів, розмір статутного фонду, що передбачається,

номінальна вартість акцій, їх кількість та види, переваги та пільги

засновників, місце проведення, початковий та кінцевий строки підписки на

акції, склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі,

найменування банківської установи та номер розрахункового рахунку, на який

мають бути внесені початкові внески. За рішенням засновників у повідомлення

можуть бути включені також інші відомості. Строк відкритої підписки не може

перевищувати 6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників

не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого

засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної

кількості акцій.

Після закінчення вказаного у повідомлені строку, підписка припиняється.

Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій,

акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на

акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30

днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну

відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду,

засновники можуть відхиляти зайву підписку. Відмова у підписці проводиться

згідно з переліком передплатників з кінця переліку. У разі, якщо засновники

не відхиляють зайву підписку, рішення про прийняття чи відмову зайвої

підписки приймають установчі збори. При відмові засновниками або

установчими зборами зайвої підписки внесені суми повертаються у порядку,

передбаченому частиною четвертою цієї статті.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції,

повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менше 30 відсотків

номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники видають

тимчасові свідоцтва.

У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між

засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не

менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство має право викупати у акціонера оплачені ними акції

тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного

перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Вказані

акції повинні бути реалізовані або анульовані у строк не більше одного

року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і

визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без

урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року

після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний оплатити повну

вартість акцій. У разі несплати у встановлений строк, акціонер, якщо інше

не передбачене статутом товариства, сплачує за час відстрочки 10 відсотків

річних від суми простроченого платежу.

При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу

акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку,

встановленому статутом товариства.

Акціонерному товариству забороняється випуск акцій для покриття збитків,

пов'язаних з його господарською діяльністю.

Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, зазначений у

повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на

акції.

При пропущенні вказаного строку особа, що підписалася на акції, має право

вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.

Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в

них беруть участь особи, які підписалися більш як на 50 відсотків акцій, на

які проведено підписку.

Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом

двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо і при повторному

скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне

товариство вважається таким, що не відбулося.

Голосування на установчих зборах провадиться за принципом: одна акція -

один голос.

Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств,

філій та представництв, про обрання ради акціонерного товариства

(спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного

товариства та про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного

товариства повинні бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присутніх на

установчих зборах осіб, що підписалися на акції, а інші питання - простою

більшістю голосів.

Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання:

а) приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують

його статут;

б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що

перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прийняття

рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголошено підписку,

відповідно збільшується передбачуваний статутний фонд);

в) зменьшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений

строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у

повідомленні;

г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий

та контролюючий орган акціонерного товариства;

д) вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до

створення акціонерного товариства;

є) визначають пільги, що надають засновникам;

ж) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

з)інші питання відповідно до установчих документів.

Статут акціонерного товариства, повинен містити відомості про види акцій,

що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів,

кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання

зобов'язань по викупу акцій.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі

раніше випущені акції повністю сплачені за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного фонду здійснюється шляхом випуску нових акцій,

обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій.

Збільшення статутного фонду акціонерного товариства не більш як на 1/3

може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено

статутом.

Зміни статуту, пов'язані із збільшенням статутного фонду, повинні бути

зареєстровані органом, що зареєстрував статут акціонерного товариства,

після реалізації додатково випущених акцій.

Статутами банківських та страхових установ, які є акціонерними

товариствами, може бути передбачений інший, ніж той, що вказаний у цій

статті, порядок збільшення статутного фонду.

Рішення про зменшення статутного фонду акціонерного товариства

приймається у тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду.

Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної

вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у

їх власників з метою анулювання цих акцій.

Рішенням акціонерного товариства про зменшення розміру статутного фонду

акції, не подані на анулювання, визначаються недійсними, але не раніше, як

через шість місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів

передбаченим статутом способом.

Акціонерне товариство відшкодовує власнику акцій збитки, пов'язані із

змінами статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків вирішуються

судом або арбітражним судом.

У повідомленні про наступне скликання загальних зборів для вирішення

питання про зміни статутного фонду акціонерного товариства повинні

міститися:

а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення

статутного фонду;

б) проект змін до статуту акціонерного товариства, пов'язаних із

збільшенням або зменшенням статутного фонду;

в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються,

та їх загальну вартість;

г) відомості про нову номінальну вартість акцій;

д) права акціонерів при додатковому випуску акцій або їх вилученні;

є) дата початку і закінчення підписки на акції, що додатково

випускаються, або їх вилучення;

ж) порядок відшкодування власникам акцій збитків, пов'язаних із змінами

статутного фонду;

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У

загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери; незалежно від

кількості і класу акцій, власниками яких вони являються. Брати участь у

загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих

органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть

участь у загальних зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів,

яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем

зборів.

До компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і

затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства;

в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства

(спостережної ради);

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної

комісії;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства,

включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків

ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття

збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та

представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності

посадових осіб товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів

товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що

випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці службових осіб акціонерного товариства,

його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перебільшує

вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення

ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені

й інші питання.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь

акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків

голосів.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у 3/4 голосів

акціонерів, які беруть участь в зборах з таких питань:

а) зміна статуту товариства;

б) прийняття рішення про припинення діяльності товариства;

в) створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій, та

представництв товариства.

По решті питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів,

які беруть участь у зборах.

Про проведення загальних зборів акціонерів держателі іменних акцій

повідомляються персонально. Крім того, повинно бути зроблено загальне

повідомлення передбаченим статутом способом про наступні збори з

зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення

повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів.

Будь-який з акціонерів вправі вносити свої пропозиції щодо порядку денного

загальних зборів не пізніше як за 40 днів до скликання загальних зборів. В

цей же строк акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками

голосів, можуть вимагати включення питань до порядку денного.

До скликання загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість

ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним зборів.

Загальні збори не вправі приймати рішення з питань, не включених до

порядку денного.

Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна

акція - один голос. У статуті товариства може бути встановлена мінімальна

кількість акцій, яка надає право голосу, або обмеження кількості голосів,

які надаються одному акціонеру.

Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціонер

вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, довівши

про це до відома виконавчий орган акціонерного товариства.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо

інше не передбачено статутом товариства.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності

товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства,

і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного

товариства в цілому.

Збори повинні бути також скликані виконавчим органом на вимогу ради

акціонерів (спостережної ради).

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів,

вправі вимагати скликання позачергових зборів у будьякий час і з будь-якого

приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало вказаної вимоги, вони

вправі самі скликати збори.

В акціонерному товаристві може створюватися рада акціонерного товариства

(спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого

органу.

Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів

акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути

покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних

зборів.

Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути

членами виконавчого органу.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво

його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений

статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9