Проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів

На перший погляд, на прикладі семантичного неологізму virtual спостерігається переосмислення, яке фактично можна вважати антонімічним (порівн. “фактичний”- “гіпотетичний, нереальний”), тобто внаслідок інформаційної революції виникає і явище енантіосемії – внутрішньословної антонімії. Нове значення ніби підкреслює, що саме “кіберпростір”, світ Інтернету стає “фактичним” світом для все більшої кількості людей; це значення перетворюється на високочастотне, функціонально-важливе в сучасних умовах комунікації. З іншого боку, слід враховувати й етимологічне значення слова virtual - запозичення з латинської мови (лат. virtualis `можливий`), той факт, що етимологічний внутрішньо-понятійний зміст зберігся у споріднених словах романських мов. Наприклад, франц. virtuel, іспан. virtual, iтал. virtuale мають значення ‘потенційний, можливий’, отже можна встановити певний логічний звязок між докібернетичною і кібернетичною семантикою, тобто навіть якщо і вважати, що в англійській мові мало місце переосмислення зазначеного слова, воно не здається таким “протилежним” з точки зору етимології.

Слово virtual усе більше виступає в якості майже повного еквівалента елементу cyber-. З урахуванням того, що в досить широкому наборі контекстів, пов'язаних із кіберпростором, у якості майже повних еквівалентів виступає ще цілий ряд мовних одиниць, стає цілком зрозумілим поширене явище синонімії серед ''інтернет-інновацій'', наприклад: cybercash - E-cash - electronic cash - digital cash; cyber-commuter - telecommuter: cybermall -E-mall - digital mall; cybershopping - electronic shopping - Internet shopping; cybercolledge - virtual colledge; cybercommerce – e-commerce – e-trade – Internet commerce.

Саме слово Internet також перетворилося на базу для цілої серії неологізмів, особливо фразеологічних (Internet appliance, Internet host, Internet cafe). Прискоренний темп розвитку “інтернетівського світу” призвів, наприклад, до виникнення понять інтернетівський час (Net time), інтернетівський рік (Internet year). Поняття інтернетівський рік виникло за аналогією до поняття собачий вік (один собачий рік прирівнюється до семи людських років). Інтернетівські “гуру” вважають, що інтернетівський рік дорівнює трьом звичайним місяцям. Слово Internet також послужило зразком для таких поширених інновацій, як intranet, extranet, evernet. Необхідно також відмітити, що виникло новотворення outernet для позначення традиційних доінтернетівських засобів інформації – преси, літератури, телебачення тощо.

Основою для багатьох неологізмів став і скорочений варіант слова Internet - the Net, наприклад: netangst, nethead, netiquette, netizen, net-fever, netmyth, netsavvy, netsurfing, netsploitation. У цьому зв'язку відзначимо концентрацію неологізмів навколо назви міжнародної інформаційної комп'ютерної мережі Internet. Існує, наприклад, цілий ряд експресивно забарвлених слів і словосполучень, що проводять аналогію між Інтернет і швидкісною шосейною дорогою, супермагістраллю тощо: I-Bann, Info-bahn, Info-Highway, I-Way, Information superhighway, electronic superhighway, e-Bahn.

Тож ми бачимо, що з кожним роком, з кожним витком технологічного розвитку розвивається і мова, утворюються все нові і нові неологізми, нові словотворчі елементи, які необхідні для адекватного відображення нової технологічної реальності.

Розділ II. Переклад неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

II.1 Способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української таросійської мов

У процесі міжмовних контактів було вироблено ряд засобів передачі неологізмів:

v  транскрипція, транслітерація

Це, так звані, квазінеперекладні методи передачі неологізмів. Їх назвали так тому, що при використанні цих прийомів акт перекладу начебто обминається і замінюється актом запозичення звукової (при транскрипції) або графічної (при транслітерації) форми слова разом із значенням з МД до МП. Втім неперекладність цього прийому, насправді, тільки удавана: фактично тут запозичення здійснюється саме заради перекладу, як необхідна передумова для його здійснення. Запозичене слово стає фактом МП та вже в цій якості виступає як еквівалент зовні ідентичний з ним іншомовного слова. Власне кажучи, цей шлях є одним з найдавніших і найросповсюдженіших на стадії природних (дописьмових) мовних контактів, втім він продовжує відігравати значну роль і зараз. Але у наш час використання цього прийому пов`язане з цілим рядом обмежень (мовна політика, стилістичні норми, традиції різних соціолінгвістичних колективів тощо).

Метод транслітерації полягає в тому, щоб за допомогою українських, російських літер передати літери, з яких складається англійське слово, наприклад, put –укр. `пут`, рос.`пут` (опціон), Nikkei – укр.`Ніккей`, рос.`Никкей` (індекс курсів цінних паперів на Токійській фондовій біржі) тощо. Транслітерація широко використовувалась перекладачами аж до кінця ХІХ століття. Для цього перекладачеві необов`язково було знати вимову англійського слова, він міг обмежитись його зоровим сприйняттям.

Значно більшої розповсюдженості у перекладацькій практиці сучасності має прийом транскрибування, який полягає в передачі не орфографічної форми слова, а фонетичної. Через значні відмінності фонетичних систем української, російської та англійської мов, така передача завжди є дещо умовною і відтворює тільки подібність англійського звучання. Взагалі перекладачеві слід завжди мати на увазі, що під час використання прийому транскрипції завжди присутній елемент транслітерації. Елементи транслітерації під час транскрибування виявляються у наступному:

§     транслітерація невимовних звуків

§     транслітерація редукованих голосних

§     передача подвоєних приголосних

§     при наявності декількох варіантів вимови вибір варіанта, найближчого до графіки

v    калькування

Серед власне перекладних засобів в окрему гілку вирізняється калькування, яке займає проміжне положення між повністю перекладними та неперекладними засобами передачі неологізмів. “Неперекладність” калькування виявляється у збереженні незмінної внутрішньої форми. Калькування припускає існування двустороніх міжмовних відповідностей між елементарними лексичними одиницями, які й використовуються в якості “будівельного матеріалу” для відтворення внутрішньої форми запозиченого або перекладного слова.

Калькування як прийом створення еквівалента схожий на буквальний переклад – еквівалент цілого створюється за допомогою простого складання еквівалентів його складових. Отже калькуванню піддаються тільки неологізми складного слова. Наприклад, слово multicurrency складається з multi і currency , обидва можна перекласти окремо як `багато` та `валюта`, при складанні отримуємо `багатовалютний` (напр. кредит). Перевагою прийому калькування є стислість та простота отриманого за допомогою еквівалента та його однозначна співвіднесеність з вихідним словом, яка доходить до повної оборотності відповідності.

Хоча еквіваленти-кальки “страждають” буквалізмом, стислість та потенційна термінологічність робить їх досить привабливими для використання у газетно-публіцистичних та суспільно-наукових працях.

v     описові еквіваленти

Описові еквіваленти відносяться до некалькуючих засобів передачі неологізмів та принципово відрізняються від кальки тим, що в описових засобах передачі неологізмів інваріантом перекладу є саме значення іншомовної одиниці безвідносно до характеру його зв`язку із зовнішньою структурою слова, у той час як при калькуванні інваріантом перекладу є форма одиниці МД (правда, не звукова або графічна, як при транскрибуванні або транслітерації, а лексична або лексико-морфологічна), змістова сторона залишається начебто “поза дужкою”. Схематично цю різницю можна зобразити у вигляді графіків, де Фмд та Фмп – форми слів, а З – інваріантне значення:

Фмд Фмп Фмд Фмп

калькування описовий еквівалент

Іншими словами, описовий переклад полягає в передачі значення англійського слова за допомогою більш менш розповсюдженого пояснення. Цей засіб можна застосовувати як для пояснення значення у словнику, так і при перекладі неологізмів у конкретному тексті.

Описовий переклад здійснюється різноманітними засобами. По-перше, це пояснювальний засіб, оскільки в еквіваленті ніби пояснюються суттєві елементи значення перекладного слова. Пояснювальний переклад знаходиться ближче до тлумачення слова, але він усе ж таки залишається перекладом.

Утім навіть при оптимальному підборі пояснювального еквівалента для нього характерні такі недоліки, як багатослівність та деяка факультативність еквівалента в МП.

По-друге, прийом описового перекладу може здійснюватися підставним засобом. Підставний переклад – прийом передачі неологізму, при якому в якості його еквівалента використовується вже існуюче в МП слово (або словосполучення), яке не є в ній неологізмом, але має достатню спільність значень з вихідним словом. В ідеальному випадку тут може бути досягнута семантична конгруентність, тобто збіг денотативних значень (при неминучому розходженні у деяких конототивних значеннях).

Збіг обсягів значень – відносно рідкий випадок. Набагато частіше при підстановці відбувається семантична трансформація, тобто слово МД передається словом МП, значення якого відрізняється своїм обсягом або змістом. Така трансформація може бути або концентричною, або усунутою. У першому випадку відбувається звуження та розширення значення при заміні слова МД на МП-еквівалент. У другому – неповний збіг значень корелюючої пари слів за змістом.

Еквіваленти з усунутим значенням серед підставних еквівалентів зустрічаються досить часто, і це природньо, оскільки прийом підстановки використовується саме тоді, коли у зіставлених мовах немає конгруентних між собою пар лексичних еквівалентів. Наприклад, exchange rate – ‘курс обміну’ (дослівно – ‘рівень обміну’).

неологізм переклад мова

Розділ ІІІ. Проблеми адекватності перекладу неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет

Говорячи про проблеми адекватності перекладу, перш за все, слід визначити мету та об`єкт перекладу. Мета перекладу1 – як найближче познайомити читача або слухача, не вододіючого іноземною мовою, з певним текстом або змістом усного мовлення.

Я.І. Рецкер надав перекладу таке визначення: “Переклад – це точне відтворення оригіналу засобами іншої мови зі збереженням єдності змісту та стиля. Цим переклад відрізняється від переказу, в якому можна передавати зміст іншомовного оригіналу, опускаючи другорядні деталі та недотримуючись стиля оригіналу. Єдність змісту та стиля відтворюється в перекладі на іншій мовній основі та вже тому буде новою єдністю, яка властива тільки мові перекладу”2.

Об`єктом перекладу виступає конкретній мовний твір(текст оригіналу), на основі якого створюється інший мовний твір на іншій мові(текст перекладу). При перекладі необхідно зрозуміти значення вихідного тексту та виразити те саме значення, а точніше систему значень, засобами іншої мови. При цьому семантичні втрати неминучі. Необхідно зробити так, щоб ці втрати були мінімальними, тобто забезпечити максимальний рівень еквівалентності вихідного тексту та тексту перекладу.

Тож тепер ми можемо визначити поняття адекватного перекладу. Адекватний переклад – це переклад, який забезпечує прагматичні задачі перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності, не дозволяючи порушення норм та узусу МП, дотримуючись жанрово-стилистичних вимог до текстів даного типу та конвенційній нормі перекладу. У вільному вживанні адекватний переклад – це вірний переклад.

У теорії та практиці перекладу оперують такими вихідними поняттями, як еквівалентність, адекватність та тотожність. У широкому плані еквівалентність розуміють як щось рівноцінне, рівнозначне чомусь, адекватність – як щось достатньо рівне, а тотожність – як дещо повністю співпадаюче, схоже з чимось. Менша категоричність поняття еквівалентності надало йому переваг та більшої вживаності у сучасному перекладознавстві[2]. Хоча, звичайно, поняття адекватності, тотожності, повноцінності та навіть аналогічності залишаються в одному семантичному полі, що і термін еквівалентність, а іноді і дублюють одне одного.

Тобто говорячи про адекватність, ми маємо на увазі еквівалентність та тотожність перекладу відносно оригіналу, бо межі між ними майже не існує. З огляду на те, що поняття еквівалентності набуло найбільшої поширеності, ми докладніше розглянемо саме його, як рівне поняттю адекватності.

З еквівалентністю перекладу, так само як і з адекватністю, відносно оригіналу відбувається щось подібне до діагнозу лікарів у довідці загального характеру. Лікарі пишуть “Практично здоровий”, тобто пацієнт працездатний, хоча теоретично в нього ціла купа хвороб. Так само і з перекладацькою еквівалентністю. Можна наперед стверджувати, що будь-який переклад не буде абсолютно ідентичним канонічному тексту або одиниці оригіналу. Еквівалентність перекладу відносно оригіналу – це завжди поняття відносне. Але і рівень відносності різниться. Ступінь наближення до оригіналу залежить від багатьох факторів: від майстерності перекладача, від особливостей мов та культур, часу написання оригіналу та перекладу, характеру текстів, що перекладаються тощо.

На мій погляд, еквівалентність у теорії перекладу слід розуміти, як збереження відносної рівноцінності змістовної, значеннєвої, семантичної, стилістичної та функціонально-комунікативної інформації, що вміщують оригінал та переклад. Слід зазначити, що еквівалентність оригіналу та перекладу – це перш за все спільність розуміння інформації, що міститься у тексті, включаючи й ту, що впливає не тільки на розум, але і на почуття реципіента. Ми не випадково згадали інформацію, що містить текст, а не одна окрема одиниця, тому що неологізми, які ми використовуємо та перекладаємо, зустрічаються у певному оточенні, тобто у тексті та контексті, яке безпосередньо впливає на значеннєві відтінки неологізму, а значить і на його перекладний еквівалент. Тобто говорячи про еквівалентність та адекватність перекладу неологізму, ми також говоримо про еквівалентність та адекватність тексту, в якому він був ужитий.

Відомо, що переклад матеріалізується у двох формах, усній та письмовій. Рівень еквівалентності та адекватності усного та письмового перекладних текстів значно різниться. Спочатку розглянемо сферу усного перекладу[3], який, зазвичай, поділяється на послідовний (абзацно-фразовий включно) та синхронний. Найбільш складним для досягнення еквівалентності є синхронний переклад. Сама сутність цього виду перекладу не дозволяє досягти високого рівня еквівалентності. Адже під час синхронного перекладу перекладна мова народжується майже одночасно з прийняттям усного повідомлення на мові оригіналу. Саме часовий фактор впливає на зниження рівня еквівалентності. Синхроніст запізнюється у передачі значення порівняно з мовою оригіналу, виникає так звана “синфазність”, тобто фазовий зсув. З іншого боку, перекладач зобов`язаний закінчити переклад у той самий часовий відрізок, що і оратор. При перекладі неологізмів, вживаних в оригіналі, задача ускладнюється тим, що навіть професійний перекладач може не знати значення того чи іншого неологізму, тож він може припустити значення неологізму або зовсім його опустити. Що, звичайно, є також важливим чинником, який впливає на рівень еквівалентності. Неминучість фазового зсуву та часового обмежника примушує перекладача шукати можливості для лінійних (горизонтальних) синтаксичних трансформацій, для словесного ущільнення інформації, що передається, та скорочення семантичної надмірності, якщо вона є у повідомленні оратора. Під синтаксичними трансформаціями ми розуміємо, наприклад, використання слова замість фразеологізму або дієслівного звороту, слова, що вже існує у мові перекладу, але має вужче чи ширше значення, замість неологізму. Усе це дозволяє отримати необхідний резерв часу для перекладу.

Ще один тип усного перекладу – це послідовний, який виконується пофразно або поабзацно. Однак у всіх цих видів усного перекладу зберігається подібна до власне синхронного перекладу неповнота еквівалентності.

Щодо еквівалентності письмового перекладу, то слід, перш за все, пам`ятати, що на відміну від усного письмовий переклад робиться при постійному зверненні до оригінала. Якщо перекладач не дуже обмежений у часі, він може використовувати допоміжні засоби: різноманітні словники, довідники, енциклопедії тощо. Тобто він обов`язково з`ясує значення неологізму та вживатиме всі можливі засоби для збереження значеннєвого навантаження при перекладі. Його обмежує тільки зобов`язаність перекласти іншомовний текст з найбільшою інформаційною точністю. Письмовий переклад перелічених видів текстів вимагає високого рівня еквівалентності, точності, іноді, навіть, буквалізму, вірної передачі значень мовних одиниць, бо зазвичай це важливі документи чи публічні заяви тощо.

Отже еквівалентність чи адекватність перекладу неологізмів – це поняття відносні та теоретичні, а, насправді, все залежить від перекладача, його майстерності, обізнаності у сфері, в якій він працює, його сумління.

Розділ ІV. Практика перекладу неологізмів сфери економіки

ІV.1 Практика перекладу неологізмів сфери економіки

В даному розділі розглянуті можливі варіанти передачі неологізмів сфери економіки англійської мови засобами української та російської мови. У більшості випадків при перекладі використовується прийом транскрипції, але іноді неологізм потребує ще додатково описового перекладу, а саме пояснювального засобу. Неологізм потребує пояснювального перекладу тоді, коли зустрічається поза сферою свого частого вживання. Наприклад, коли економічний термін застосовують у публіцистичних текстах, газетах, журналах, читачі яких можливо не знайомі зі спеціальною термінологією економіки. Прийоми калькування та транслітерації також широко застосовуються у перекладацькій практиці. Розглянемо наступні приклади:

ü    Call в англійській мові означає `називати`, `викликати, закликати, прикликати`, `виклик`, `телефонний дзвінок` тощо. Однак із розвитком біржової справи досить недавно у нього з`явилося нове значення, зафіксоване у словниках як укр. `колл, опціон колл`, рос. `колл, опцион колл` (тобто право купити впродовж визначеного терміну цінні папери за обумовленою ціною з попередньою сплатою премії), а з розвитком банківської справи – `вимога банка до позичальника про дострокове погашення кредиту у зв`язку з порушенням його умов`. Тобто, ми маємо справу із семантичним неологізмом – вже існуючим словом, яке набуло нового значення. Отже в даному випадку перекладач скористується прийомом транслітерації, якщо з контексту буде зрозуміло, що мова йдеться саме про біржову справу, в іншому ж випадку необхідно буде застосувати описовий переклад для уточнення значення неологізму.

ü    Оpen outcry – цей біржовий термін, використовуючи калькування, можна було б передати як укр. `відкритий вигук`, рос. `открытый выкрик` не турбуючись про буквалізм, оскільки всім відомо, що на біржі необхідно дуже швидко реагувати на попит та пропозицію і під час визначення ціни, для того, щоб випередити конкурентів, не кричати просто не можливо. Однак такий спосіб передачі (а тим більше транскрибування або транслітерація) є неприйнятним, тому що не розкриває значення цього слова. В даному випадку найбільш влучним буде прийом описового перекладу. Так, в The Oxford Dictionary for the Business World (1993) значення терміна open outcry пояснюється як “a meeting of commodity brokers with dealers in order to form a transaction. Trades usu. form a ring around the person shouting out bids and offers`, а переклад в даному випадку буде такий: укр. - `метод біржової торгівлі за допомогою прямого контакту продавця з покупцем`; рос. – `метод биржевой торговли при помощи прямого контакта продавца и покупателя`. Цей неологізм був утворений за допомогою надання нових значеннь вже існуючим у мові словам, тобто цей неологізм є семантичним.

ü    Nylon (New York + London) – завдяки тісним економічним стосункам між Нью Йорком та Лондоном десятки тисяч нью-йоркців мешкають у Лондоні і навпаки, два міста перетворюються на “один трансатлантичний мегаполіс”, отже засобом зрощення був утворений неологізм, який українською та російською мовами перекладається з а допомогою прийому транскрипції і звучить так – укр. `Нейлон`, рос. `Нейлон.

ü    Goldilocks economy – цей неологізм виник в останні роки для позначення тимчасового стану економіки в деяких розвинутих країнах, що характеризуються стійкими темпами росту і низьким рівнем інфляції. В англо-англійському словнику ми знайдемо таке визначення – “A term developed in the mid 1990s to describe the positive performance of the economy as `not too hot, not too cold; just right.` Виходячи з вище сказаного найкращім при перекладі даного неологізму було б скористатися описовим перекладом, підставним засобом зокрема, отже його український та російський еквіваленти звучать як укр. `золота економіка` або `політика золотої економіки`, рос. `золотая экономика` або `политика золотой экономики`. Мушу зазначити, що підставний засіб використовується не часто за причин високого рівня вимог до українського або російського еквівалента.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6