Диплом: Оцінка в бухгалтерському обліку в Україні

Табл. Часткові показники фінансової сталості підприємства
Показники	На початок зв.п-ду		На кінець зв.п-ду		Відхилення
1.Коефіціент економічної незалежності(автономії)	0,951		0,962		0,011
2.Коефіціент концентрації залученого капіталу	0,051		0,038		-0,013
3.Коефіціент фінансової залежності	1,053		1,04		-0,013
4.Коефіціент реальної вартості ОЗ у валюті балансу	0,912		0,902		-0,01
5.Коефіціент реальної вартості ОЗ та запасів у валюті
балансу	0,928		0,916		-0,012
6.Коефіціент фінансування (фін.незалежності)	18,757		25,046		6,289
7.Коефіціент заборгованості (спів-ня позик.та власних	0,053		0,0399		-0,0131
коштів)
8.Коефіціент заб-ті запасів власними коштами	-0,402		0,763		1,165
9.Коефіціент заб-ті власними коштами	-0,614		1,345		1,959
10.Коефіціент заб-ті обор. коштами	-0,0067		0,0114		0,0181
11.Коефіціент довготерміновог залучення коштів	1,041		1,067		0,026
12.Коефіціент інвестування	0,269		0,279		0,01
13.Коефіціент маневрування	1,041		1,067		0,026
14.Нагромадження амортизації	0,269		0,279		0,01
15.Коефіціент придатності основних засобів	0,731		0,721		-0,01
16.Коефіціент фінансової сталості	18,757		25,046		6,289
Табл. Показники платоспроможності Обєднання колгоспних ринків
Показники	На початок зв.п-ду		На кінець зв.п-ду		Відхилення
1.Коефіціент абсолютної ліквідності(0,2-0,3)	0,468		0,772		0,304
2.Термінової ліквідності	0,561		0,911		0,35
3.К-тліквідності запасів	0,874		1,286		0,412
4.Ліквідності коштів у розрахунках	0,313		0,375		0,062
5.К-т загальної ліквідності(2,0-2,5)	0,094		0,139		0,045
6.Співвідношення кредит. Та дебіторської заборгованості	10,688		7,19		-3,498
7.Відношення активів	0,046		0,052		0,006

На нашу думку ООКР не має власних оборотних коштів у значній мірі з таких

причин:

·значну шкоду завдає податкова політика;

·матеріально-технічна база об’єктів громадського харчування , готельне

господарство, заготівлі досить дорого коштують та побудовані в дореформові

часи, зараз важким тягарем лягли на сьогоднішній фінансовий стан Обласного

Об’єднання колгоспних ринків, так як у вигляді амортизаційних коштів

відволікається значна частина коштів;

На підставі проведеного аналізу нами можуть бути запропоновані наступні

напрямки щодо зміцнення фінансового стану підприємства:

Þаналіз його балансу свідчить , що однією із причин важкого фінансового

стану Обласного Об’єднання колгоспних ринків є досить громіздка для

здійснення господарської діяльності матеріально-технічна база, в яку вкладена

значна сума власних та прирівняних до них коштів. Тому бажано провести

інвентаризацію основних засобів , при необхідності законсервувати чи здати в

оренду ті, що у даний час не використовуються(здати в оренду 5,6,7,8 поверхи

не задіяного в готельному господарстві приміщення готелю “Центральний”) ;

Þглибоко проаналізувати можливість ефективного використання наявного

майна та вдало розпоряджатися ним, провести аналіз доцільності будівництва та

прийняття рішення щодо нього(на нашу думку в сторону завершення будівництва

нерентабельного готельного господарства);

Þзвільнені таким чином кошти направити на збільшення обсягів

діяльності, слід нарощувати матеріальні оборотні кошти, в першу чергу товарні

запаси, які користуються попитом;

Þвибору найбільш ефективного шляху розвитку , на нашу думку буде

сприяти, впровадження бізнес планування .

Вирішення назрілих проблем буде сприяти фінансовій стабілізації ООКР.

Облікова політика Обласного Об’єднання колгоспних ринків .Оцінка в

людській діяльності відіграє орієнтаційну роль. Порівнюючи оцінку всіх

можливостей , людина обирає і втілює в дійсність саме ту , яка найбільш

відповідає її потребам, прагненням, уявленням про мету та сенс її буття. Але

оцінки можуть правильно скеровувати лише за умови , коли вони правдиві. В

бухгалтерському обліку вони передбачаються в наказі про облікову політику, який

формується на підставі діючого законодавства.

Таким чином , в загальному вигляді облікову політику можна визначити як

сукупність способів ведення бухгалтерського обліку, що вибрані підприємством

в якості відповідних умов господарювання. Іншими словами , це порядок

здійснення первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування

і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності підприємства або

реалізація методу бухгалтерського обліку. Взаємозв’язок методу

бухгалтерського обліку (і як елементу –оцінки) і облікової політики

підприємства наглядно відображений на рисунку 1.4.

На Обласному Об’єднанні колгоспних ринків ООКР наказ про облікову політику

був затверджений 30.12.2000 року. Нашою пропозицією для ООКР є формулювання

додатку до наказу про облікову політику “Про організацію бухгалтерського

обліку Обласного Об’єднання колгоспних ринків ”(додаток ) .

Додаток

		Схема 1.4. Взаємозв¢язок методу бухгалтерського обліку і облікової політики підприємства

Розділ 2.Стан оцінки в бухгалтерському обліку

Концептуальні підходи до облікової оцінки активів та її методи

Бухгалтерська і фінансова звітність, що зараз застосовується, має тенденцію і

в подальшому керуватись загальноприйнятими міжнародними принципами. У зв'язку

з цим особливу увагу слід надавати точності термінології і поняттям, що

використовуються в обліковій практиці.

Словосполучення “концептуальні підходи” потребує сутнісного визначення

термінів, з яких воно утворюється.

Концепція – це система поглядів на будь-що, основна думка будь-чого[69].

Підхід – сукупність прийомів відношення до будь-чого (до вивчення будь-чого,

до ведення справи тощо)[69]. Отже, під концептуальними підходами слід

розуміти систему поглядів на сукупність прийомів.

Під методом оцінки розуміється техніка оцінки господарських засобів. На

практиці використовуються два методи: індивідуальний і так званий

диференційований підхід при оцінці господарських засобів. При

диференційованому підході застосовуються різні ціни для оцінки різних видів

господарських засобів (основних, оборотних тощо). В господарській практиці як

правило використовується метод індивідуальної оцінки.

Методи оцінки повинні відповідати таким критеріям:

1) ефективність – забезпечення поставленої мети,

результативність, точність дослідження, придатність для практики;

2) простота і надійність – доступність для

дослідника, достовірність результатів дослідження;

3) відсутність шкоди – етичність в стосунках з

людьми, відсутність матеріального збитку;

4) економічність – економія часу і коштів на

дослідження;

5) науковість – застосування методів, обумовлених

сучасною наукою.

Методологія оцінки включає:

Þ формулювання категорій, що використовуються в процесі її здійснення;

Þрозробку показників, що відображають зміст категорій;

Þ встановлення критерію, на основі якого проводиться порівняння та

робиться висновок;

Þ вибір методів.

Для здійснення безперебійного виробництв, розподілу, обміну та споживання

будь-яке підприємство має певну кількість засобів виробництва,предметів обігу

і споживання, які становлять економічні ресурси. В практиці фінансово-

господарської діяльності підприємств під терміном “економічні ресурси”

розуміють “активи”. Термін “актив” походить від латинського слова “activus” –

діяльний, діяти, бути тведить Ожегов С.І.[54]. Тобто, активи – це ресурси,

які є в розпорядженні власника підприємства, придбані або створені для того.

Щоб в результаті господарської діяльності одержувати економічний ефект. Отже,

під активами слід розуміти таке групування засобів, яке показує їх дію та

функціонування.

Згідно з концептуальними основами міжнародних стандартів активи – це

господарські засоби, контроль над якими організація одержала в результаті

фактів її господарської діяльності, які здійснились і які повинні принести їй

економічні вигоди в майбутньому. Активи відображаються в балансі лише за

умови існування ймовірності притоку майбутніх економічних вигод, і якщо

вартість активу може бути надійно виміряна.

Класифікація господарських засобів (активів) є основою для визначення або

вибору методу оцінки. Активи в залежності від різних ознак можна

класифікувати наступним чином (рисунки 2.1.1, 2.1.2[додаток ], 2.1.3[додаток

], 2.1.4, 2.1.5).

В економічній літературі мають місце різноманітні класифікації активів

підприємства. У більшості видань вони застарілі (Рисунок 2.1.1)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9