Диплом: Оцінка в бухгалтерському обліку в Україні

Рисунок 2.1.12. Оцінка майна за сучасною вартістю

При оцінці за експлуатаційною придатністю майно відображається в балансі не

за вартістю його придбання або виготовлення, а в тій сумі, що визначена

спеціальною комісією, до складу якої входять спеціалісти з оцінки, яка

вивчила стан майна на певний момент (наприклад, дату приватизації).

Експлуатаційною вважається вартість об’єктів обліку на період експлуатації за

умови планування дострокового вибуття (реалізації) об’єкту обліку. Вона

обчислюється як різниця між початковою і ліквідаційною вартістю, що

планується. Цей метод оцінки застосовується здебільшого в західному обліку.

Метод оцінки на підставі капіталізації прибутку, що одержується широко

застосовується в ринковій економіці і використовується, як правило, при

визначені вартості підприємства як єдиної господарюючої одиниці. В тих

випадках, коли це підприємство передається новому власнику. Оцінка при даному

методі базується на визначенні середнього прибутку підприємства за ряд років;

отриману суму порівнюють до звичайної в даній галузі господарства норми

прибутку і на підставі одержаних цифр проводять капіталізацію.

Слід відмітити, що всі методи оцінок мають однакове значення в практиці

роботи підприємства. Так, найбільш розповсюдженими є оцінка за собівартістю і

за сучасною (ринковою) вартістю. Оцінка за експлуатаційною придатністю в

сучасних умовах набуває значення при приватизації або іншій зміні власності.

Що ж стосується оцінки на підставі капіталізації прибутку, одержується, то

вона має переважне значення для підприємств, що повністю продаються на

аукціонах, або в процесі об’єднання окремих підприємств в більш сучасні

комерційні структури типу концернів, асоціацій, промислово-фінансових груп

тощо.

Як самостійний вид оцінки в бухгалтерському обліку виступає експертна оцінка.

Експертну оцінку проводять спеціалісти з оцінки для визначення ринкової

вартості майна. Вона представляє собою розрахункову величину поточних затрат

(або поточної вартості) для періодичного цільового використання. В залежності

від цілей розрахунків вона може бути оцінкою придбання або оцінкою вибуття

активу. Якщо здійснюється експертна оцінка позаоборотних активів

підприємства, яке буде функціонувати необмежений час, то вона відображається

поточною оцінкою заміни або вартістю відтворення активу за мінусом

накопиченого зносу на дату проведення оцінки. Отже, експертна оцінка –

поточна вартість придбання активу підприємством.

Основною перевагою експертних оцінок, розрахованих сторонньою особою, є те,

що вони виявляються більш об’єктивними, ніж отримані спеціалістами самої

фірми. Головний недолік експертної оцінки зводиться до того, що вони можуть

визначатись тільки періодично, отже, застарівають. Як і собівартість.

Є два підходи до експертної оцінки: оцінка засобів та оцінка бізнесу.

Застосовуючи перший підхід, аналізують затрати та використовують метод

порівняння з аналогами продаж. Але найбільш ймовірну величину справедливої

ринкової вартості підприємства дозволяє одержати оцінка бізнесу.

Додаток

2.2. Оцінка та відображення в бухгалтерському обліку основних засобів

Серед проблем, які висувалися практикою переходу до ринкової економіки,

особливої актуальності набуває оцінка основних засобів та їх відображення в

бухгалтерському балансі, а також методи амортизації.

Правильне відображення основних засобів в балансі, точне обчислення амортизації

є похідними від правильної оцінки основних засобів, адже від того, наскільки

правильно і достовірно здійснена їх оцінка, в багатьох випадках залежить

точність показників об¢єму, стану і руху, а також точність якісної

характеристики. Неправильна оцінка основних засобів може не тільки викривити

загальну картину їх відображення, але і сприяти наступним негативним явищам:

Þ неточному обчисленню амортизації, а звідси - собівартості і

відпускних цін продукції, робіт, послуг, а тому - доходності, рентабельності

та прибутку;

Þ перекручення сум нарахованого податку як з майна, так і з прибутку;

Þ неправильному відображенню в бухгалтерському балансі співвідношення

основних і оборотних засобів;

Þ неправильному обчисленню ряду техніко-економічних показників, які

характеризують використання основних засобів (їх знос, коефіцієнти вибуття і

надходження, найважливіші показники ефективності, такі, як фондовіддача,

фондомісткість і фондоозброєність).

Отже, питанню оцінки основних засобів та шляхів її удосконалення слід

приділяти належну увагу.

Оцінка основних засобів представляє собою грошовий вираз їх вартості. В

бухгалтерському обліку основні засоби оцінювались(до прийняття ПСБО) по-

різному: за фактичною ціною придбання (первісною вартістю); за відновленою

вартістю; за залишковою вартістю; за постійними цінами; інвентарною оцінкою.

Рисунок 2.2.1

Рисунок 2.2.1.Способи оцінки основних засобів

Оцінка основних засобів за фактичною ціною придбання (первісною вартістю).

Під первісною вартістю основних засобів розуміють вартість, що відображає

фактичні витрати підприємства з часу їх формування на дату введення

устаткування в експлуатацію, всі затрати по будівництву, спорудженню, монтажу

або придбанню основних засобів, включаючи затрати на транспортування

об¢єктів (тариф, навантажувальні та розвантажувальні роботи) та затрати на

будівельно-монтажні роботи (будівництво фундаменту, монтаж та налагодження). За

цією вартістю основні засоби відображаються в балансі підприємства. Але слід

пам¢ятати, що реальна вартість основних засобів на кожний конкретний

період не співпадає із сумою первісної оцінки на величину зносу об¢єктів,

що перебувають в експлуатації.

Таблиця 2.2.2.Порядок формування первісної вартості

№ п/п	Об¢єкти оцінки	Первісна вартість
1	2	3
1	Будинки і споруди	Складається із затрат на будівничі та монтажні роботи по спорудженню об¢єкта, затрат на проектно-розвідувальні роботи, а також інших затрат, що підлягають включенню у встановленому порядку в інвентарну вартість об¢єктів
2	Обладнання, що потребує монтажу	Складається із затрат на придбання, первісних витрат на доставку, на монтаж і установку фундаменту, а також інших витрат, що підлягають включенню в установленому порядку до інвентарної вартості об¢єктів
3	Обладнання, що не потребує монтажу	Складається із затрат на придбання, включаючи первісні затрати на доставку, та інших затрат, пов¢язаних з придбанням вказаного обладнання
4	Об¢єкти, що внесені засновниками в рахунок їх внесків до Статутного фонду	Визначається за домовленістю сторін
5	Об¢єкти безоплатно отримані підприємством	Визначається експертним шляхом або за даними документів приймання - передачі

Сума первісної вартості основних засобів, зафіксована при їх надходженні на

підприємство, може бути змінена лише у випадку добудови, дообладнання,

модернізації та реконструкції об¢єкту, що проводиться в порядку

капітальних вкладень; часткового списання основних засобів; в результаті

переоцінки основних засобів, проведеною за постановою правління. Переоцінка

відображає однакові основні засоби в порівняльній оцінці і наближає показники

середньої норми амортизації на повне відновлення до справжнього стану діючих

засобів.

Основні засоби, однакові за якістю, конструкцією і потужністю, оцінюються за

різними цінами тих періодів, в яких вони були придбані, і це є важливою

причиною, яка викликає відхилення ціни придбання основних засобів від їх

вартості, отже, на практиці фактична ціна придбання (первісна вартість) не

завжди співпадає з реальною вартістю основних засобів. Якщо фактична ціна

придбання основних засобів нижче їх вартості, відрахування не будуть достатніми

для їх відновлення, і, навпаки, якщо фактична ціна придбання вище реальної

вартості, основні засоби будуть відновлюватись передчасно. Взаємозв¢язок

фактичної ціни придбання і реальної вартості основних засобів впливає на

собівартість і рентабельність.

Так, як первісна вартість основних засобів відображається в балансі

підприємства і організації за цінами, які склалися під час їх будівництва або

придбання, окремі, однакові за типом і марками машини або устаткування,

придбані в різний час можуть мати різну первісну вартість в бухгалтерському

обліку. Це також відноситься і до однотипових будівель.

Оцінка основних засобів за відновленою вартістю.

Відновлена вартість основних засобів - це вартість їх відтворення в сучасних

умовах і цінах, що встановлюється, як правило, при переоцінках, які

проводяться за рішенням уряду. Відновлена вартість представляє собою ціну

основних засобів в нових умовах виробництва, яку необхідно було б заплатити

при придбанні основних засобів в даний момент. При формуванні такої ціни

виходять із сучасних цінових змін.

Визначення відновленої вартості основних засобів. Відновленою вартістю

вважається вартість, яку визначають внаслідок індексації основних засобів, що

проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України. Для цього необхідно

обов¢язково мати інформацію про первісну вартість, тому на підприємствах,

де первісна вартість не визначалась, але використовувались нормативні норми

зносу при проведенні індексації її необхідно визначити арифметичним

розрахунком. Наприклад, залишкова вартість придбаного верстату, що був в

експлуатації, на дату придбання (грудень 1995 року) - 500 грн. (ціна

придбання), первісна вартість згідно з ринковими цінами на період придбання -

2000 грн. (75% зносу), залишкова вартість на період індексації (1 січня 1997

року) - 450 грн. Тоді балансова вартість верстата на дату переоцінки (1 січня

1997 року) буде становити 4600 (2000*2,3), знос 75% (75%+10% за 1996) - 3910

грн.; залишкова вартість, яку ще має повернути собі підприємство протягом

наступних 18 місяців за рахунок собівартості без оподаткування - 690 грн. (4600

грн. - 3910 грн.). Якщо не робити такого розрахунку, то підприємство поверне

собі при застосуванні норми зносу 10% суму 1035 (500 грн. * 2,3 * (100% - 10%)

: 100%) за 9 років, або в місяць 9 грн., коли можна щомісяця повертати 38 грн.

(690 грн. :18 місяців).

Оцінка основних засобів за залишковою вартістю

Для визначення реальної вартості зношених основних засобів на кожний

конкретний період обчислюють залишкову вартість як різницю між їх первісною

вартістю і сумою нарахованого за період експлуатації зносу, тобто це оцінка в

розмірі вартості, що не витрачена на продукт і залишилася в основних засобах.

Приклад. Балансова вартість основного засобу - 3000 грн., станом на

17.06.97 року за період 2 роки і 5 місяців (29 місяців) згідно норм амортизації

його знос склав 60%. Реальна (залишкова) вартість основного засобу станом на

17.06.97 р. згідно з нормативним зносом становить 1200 грн. (3000 грн. - 3000

грн. * 60% : 100%).

Первісна і залишкова ціни співпадають тільки в момент введення основних

засобів в експлуатацію. На підставі змін залишкової вартості можна

прослідкувати за співвідношенням між зносом і вартістю відтворення основних

засобів. Складність їх оцінки ще більше ускладнює визначення норми

амортизації - виразу ступеню зносу.

Правильна оцінка основних засобів ускладнюється також затримкою розгляду цін на

них у зв¢язку із зростанням продуктивності праці, що повинно було б

адекватно відобразитися в зниженні первісної вартості основних засобів.

Залишкова вартість визначається шляхом віднімання із первісної вартості або

відновленої одного із елементів: зносу, нарахованого за нормами амортизаційних

відрахувань і поправочним коефіцієнтам до них; зносу, нарахованого на підставі

методу експертних оцінок.

Оцінка основних засобів за постійними цінами.

Така оцінка використовується в статистиці для встановлення тимчасових рядків

при дослідженні динаміки обсягу основних засобів з метою забезпечення їх

зіставлення.

Оцінка основних засобів за розрахунковими цінами.

Така оцінка використовується для основних засобів, які виготовляються у

власному виробництві. Вони складаються на підставі попередніх калькуляцій.

Згідно ПСБО на даний час в Україні існують такі методи оцінки основних засобів.

Залежно від характеру, стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі

види вартості (за національним стандартом 7 “Основні засоби”):

· первісна вартість;

· переоцінена вартість;

· залишкова вартість;

· справедлива вартість

· вартість, яка амортизується;

· ліквідаційна вартість.

Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів

у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених

(переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Порядок визначення первісної вартості основних засобів відображено на рис.

2.2.3.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до

первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або

частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об’єктів основних засобів зобов’язання за які визначені

загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до

справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх

справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до Статутного капіталу

підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх

справедлива вартість.

Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних

активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює її собівартості, яка

визначається згідно з Положеннями ( стандартами) бухгалтерського обліку 9

“Запаси” [6] та 16 “Витрати”[9] .

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний

об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу

вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін

на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням

різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний

об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів,

збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була

передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з

поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання,

реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод,

первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних

засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних

засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані та

одержання первісно визначеної суми майбутніх вигод від його використання,

включаються до складу витрат.

Так Обласне об¢єднання колгоспних ринків в першому кварталі 2001 року

придбала офісні меблі вартістю 4800 грн ( в т.ч. ПДВ ).Оплатила витрати по

доставці в сумі 360 грн (в т.ч. ПДВ), та витрати на встановлення меблів в сумі

250 грн.

В бухгатерському обліку таке придбання і оцінка основних засобів мали

відображення:

1.Меблі получені по договору поставки – Дт 152 ” Придбання основних засобів”

Кт63 ” Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” -4000 грн.

2.Відображена сума ПДВ, яка включена у вартість меблів по договору- Дт 641

“Розрахунки по податкам” Кт 63” Розрахунки з постачальниками та

підрядчиками”-800 грн.

3.Оплата по договору- 63” Розрахунки з постачальниками та підрядчиками” Кт

31“Рахунки в банку”- 4800грн.

4.Витрати на транспортування- Дт 152 ” Придбання основних засобів” Кт 685

”Розрахунки з іншими кредиторами” – 300 грн.

5.Відображена сума ПДВ у складі транспортних витрат –Дт 64 “Розрахунки по

податкам і платежам “ Кт 685 ”Розрахунки з іншими кредиторами” – 60 грн.

6.Витрати по встановленню меблів - Дт 152 ” Придбання основних засобів” Кт

66”Розрахунки по оплаті праці”, 65 “Розрахунки по страхуванню” – 250 грн.

7.Зарахування меблів у склад об¢єктів основних засобів – Дт 10 “Основні

засоби ” Кт 152 ” Придбання основних засобів” – 4550 грн.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Згідно П(С)БО 7 “Основні засоби” підприємство здійснює переоцінку основних

засобів якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється

від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних

засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних

засобів, до якої належить цей об’єкт.

Переоцінена вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається

множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів

на індекс переоцінки.

Звідси переоцінену первісну вартість основних засобів (ППВО.З.) можна

визначити за формулою:

ППВО.З. = ПВ * Іn,

[ 3.2.1.]

де ПВ – первісна вартість об’єкта основних засобів;

Іn – індекс переоцінки об’єкта основних засобів.

Переоцінену суму зносу об’єкта основних засобів (ПSЗо.з.):

ПSЗо.з. = SЗ * Іі,

[3.2.2.]

де З – сума зносу об’єкта основних засобів.

Індекс переоцінки об’єкта основних засобів:

Іn = СВ / ЗВ,

[3.2.3.]

де СВ – справедлива вартість;

ЗВ – знос об’єкта основних засобів.

Приклад.

Залишкова вартість об’єкта основних засобів – 10000 грн.

Справедлива вартість об’єкта основних засобів - 12000 грн.

Знос об’єкта основних засобів – 3000 грн.

Первісна вартість об’єкта основних засобів – 13000 грн.

Використовуючи формули 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3.

ППВО.З. = ПВ * Іn = 13000 * 1,2 = 15600 грн.

ПSЗо.з. = SЗ * Іі = 3000 * 1,2 = 3600 грн.

Іn = СВ / ЗВ = 12000 / 10000 = 1,2.

Звідси залишкова переоцінена вартість (справедлива) вартість об’єкта основних

засобів становитиме:

ППВ - ПSЗ = 15600 – 3600 = 12000 грн.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів

заносяться до регістрів їх аналітичного обліку .

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до

складу додаткового капіталу, а сума уцінки – до складу витрат, крім випадків

наведених в п. 20 П(С)БО 7 “Основні засоби”.

Залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю та

сумою зносу основних засобів.

Як і більшість підприємств України Обласне об¢єднання колгоспних ринків

обліковує свої основні засоби в балансі за залишковою вартістю, керуючись

ПСБО 7.

Справедлива (реальна) вартість об’єкту основних засобів дорівнює сумі, за

якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними,

обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови

тривалого збереження способу господарського використання відповідних

об’єктів, тобто використання для ведення одного і того ж або аналогічного

виду діяльності. Ринкова вартість визначається професійними оцінювачами. При

неможливості отримання інформації про ринкову вартість яких-небудь об’єктів

через їх специфічний характер, вони переоцінюються за відновленою вартістю з

врахуванням фактичного зносу

Вартість, яка амортизується, представляє собою фактичну собівартість

об’єкта основних засобів або іншу його оцінку, відображену у фінансовій

звітності замість фактичної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості.

Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості,

що амортизується, її можна не враховувати.

Ліквідаційна вартість визначається як чиста сума, яку підприємство

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9