реферат скачать
 
Главная | Карта сайта
реферат скачать
РАЗДЕЛЫ

реферат скачать
ПАРТНЕРЫ

реферат скачать
АЛФАВИТ
... А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

реферат скачать
ПОИСК
Введите фамилию автора:


Правовое урегулирование обращения ценных бумаг

е) список усіх засновників, акціонерів, учасників товариства, на яких

припадає понад 5 до 10 відсотків включно статутного фонду;

є) список усіх засновників, акціонерів, учасників товариства, на яких

припадає понад 10 відсотків статутного фонду;

ж) список усіх підприємств, організацій, господарських товариств, фірм,

банків та інших юридичних осіб як в Україні, так і за її межами, в яких

товариство виступає засновником, акціонером, учасником з виділенням таких,

що в них на товариство припадає понад 5 відсотків статутного фонду;

з) список керівного складу товариства (керівник, його заступники, головний

бухгалтер);

й) список працівників товариства, які будуть безпосередньо займатися

операціями по випуску та обігу цінних паперів.

До списку додаються копії дипломів про вищу економічну освіту або свідоцтв

про закінчення курсів підготовки спеціалістів з питань здійснення

діяльності по випуску та обігу цінних паперів;

і) перелік усіх відділень, філій, представництв товариства, які наділяються

повноваженнями стосовно здійснення операцій з цінними паперами, із

зазначенням їх повних найменувань, місцезнаходження, а також відомостей

відповідно до підпунктів "з)" та "й)";

к) висновок аудитора (аудиторської фірми) про сплату статутного фонду

товариства, який повинен містити відомості про: номер і дату договору між

аудитором (аудиторською фірмою) і товариством на виконання аудиторських

послуг;

серію і номер ліцензії на аудиторську діяльність, дату і номер рішення

Аудиторської палати України про видачу ліцензії аудитору (аудиторській

фірмі); документи, на підставі яких зроблено висновок про сплату статутного

фонду (назва документа, його номер і дата складання); загальний обсяг

статутного фонду відповідно до установчих документів; поділ статутного

фонду на долі (паї, акції) по кожному засновнику, акціонеру, учаснику,

виражені в абсолютній сумі та у відсотках; форма внесення вкладу (грошові

кошти, матеріальні цінності, нематеріальні активи, цінні папери із

зазначенням їх емітента) та обсяг сплаченої частини статутного фонду по

кожному засновнику, акціонеру, учаснику, виражений в абсолютній сумі та у

відсотках; для акціонерних товариств також вказується загальна кількість

випущених акцій, їх номінальна вартість, розподіл по видах і категоріях,

дата і номер свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у відповідному органі

реєстрації.

До висновку аудиторської фірми (аудитора) про сплату статутного фонду

товариства додається копія акта прийому-здачі аудиторського висновку;

л) відомості про санкції за господарські правопорушення, накладеш на

товариство органами державної влади, судом, арбітражем або третейським

судом протягом трьох років до моменту подання заяви або з моменту

створення, якщо цей термін менше трьох років, із зазначенням дати

накладення санкції, органу, що наклав санкцію, причин накладення санкції,

виду та розміру санкції, ступеня виконання санкції до моменту подання

заяви;

м) відомості про наявність техніки, необхідної для здійснення діяльності по

випуску та обігу цінних паперів — засобів зв'язку (телефон, факс, телефакс)

і обробки інформації (комп'ютер);

н) для акціонерних товариств — копію свідоцтва про реєстрацію випуску

акцій;

о) копію платіжного доручення про внесення плати за видачу дозволу в

розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дозвіл на здійснення усіх або окремих (крім комісійної) видів діяльності

може бути видано торговцям цінними паперами, які мають внесений статутний

фонд. у розмірі не менш як 1000 неоподатковуваних мінімумів, а на

здійснення комісійної діяльності по цінних паперах — не менше 200

неоподатковуваних мінімумів.

При здійсненні виключної діяльності по випуску та обігу цінних паперів

допускаються окремі види діяльності, пов'язані з обігом цінних паперів,

насамперед діяльності по наданню консультацій власникам цінних паперів.

Дозвіл на здійснення будь-якого виду діяльності по випуску та обігу цінних

паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо або

побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10

відсотків статутного фонду, в тому числі безпосередньо — вартістю понад 5

відсотків статутного фонду іншого торговця.

Торговець цінними паперами, який має дозвіл на здійснення будь-якого виду

діяльності по випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або

побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами вартістю понад 10

відсотків статутного фонду, в тому числі безпосередньо — вартістю понад 5

відсотків статутного фонду іншого торговця.

Якщо частка юридичної особи, яка не має дозволу на здійснення діяльності

по обігу цінних паперів, або громадянина в статутному фонді кількох

торговців цінними паперами перевищує 5 відсотків по кожному торговцю, то

останні не можуть здійснювати торгівлю цінними паперами один з одним.

Особливості здійснення торговцями операцій з цінними паперами визначаються

Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної

діяльності по Цінних паперах, затвердженими наказом Державної комісії з

Цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р, Правила дають більш

детальне визначення комісійної та комерційної діяльності по цінних паперах.

Зокрема, комісійною діяльністю по цінних паперах (брокерською діяльністю)

визнається здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які

передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику на

підставі договорів доручення чи комісії за рахунок своїх клієнтів.

Комерційною діяльністю по цінних паперах (дилерською діяльністю) визнається

здійснення цивільно-правових угод щодо цінних паперів, які передбачають

оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та

за свій рахунок з метою перепродажу третім особам, крім випадків,

передбачених законодавством.

Усі торговці цінними паперами зобов'язані дотримуватись певних правил при

здійсненні діяльності по цінних паперах.

При виконанні операцій з цінними паперами під час здійснення комісійної

діяльності за договорами з клієнтами торговці зобов'язані, насамперед:

діяти в інтересах клієнта (домагатися найкращого виконання замовлень

клієнта, враховуючи умови, зазначені в договорі, кон'юнктуру ринку цінних

паперів, умови здійснення розрахунково-клірингових операцій та надання

депозитарних послуг, ризик вибору контрагента та інші фактори ризику);

попереджати клієнтів (крім випадків володіння інформацією, що становить

комерційну таємницю) про ризики конкретної угоди з цінними паперами;

узгоджувати з клієнтом рівень можливого ризику щодо виконання операцій

купівлі-продажу або обміну цінних паперів, у тому числі щодо ліквідності

цінних паперів, що придбаватимуться;

надавати клієнту інформацію щодо курсів цінних паперів;

виконувати договори та замовлення клієнтів у порядку їх надходження, якщо

інше не передбачено договором;

у першу чергу виконувати операції з цінними паперами за договорами та

замовленнями клієнтів, а потім власні операції з такими ж цінними паперами;

у разі наявності у торговця зацікавленості, яка перешкоджає йому виконати

замовлення клієнта на найбільш вигідних умовах, торговець цінними паперами

зобов'язаний негайно повідомити про це клієнта. Якщо в результаті

невиконання торговцем обов'язків, зазначених у цьому пункті, заподіяно

збитків клієнту, торговець зобов'язаний відшкодувати клієнту збитки за свій

рахунок згідно з чинним законодавством.

На наступний робочий день після проведення операцій з цінними паперами на

виконання договору або замовлення клієнта торговець зобов'язаний повідомити

клієнта про здійснення операцій з цінними паперами письмово, а в разі, якщо

це передбачено договором, також й іншим способом:

про розмір винагороди, отримуваної від клієнта при здійсненні угоди;

про вартість розрахунково-клірингових та інших послуг, пов'язаних з

обслуговуванням договорів клієнта, оплата яких здійснюється за рахунок

клієнта;

про розмір прямих і непрямих винагород, комісійних та заохочень у грошовій

або іншій формі, одержуваних від інших фізичних або юридичних осіб у

зв'язку з виконанням операції, що є предметом договору між торговцем та

клієнтом;

про ціну купівлі чи продажу цінних паперів;

про те, чи були цінні папери, придбані для клієнта, у власності торговця.

Законодавством України встановлені також певні обмеження щодо діяльності

торговців цінними паперами. Так, відповідно до ст. 28 Закону України "Про

цінні папери і фондову біржу" торговець цінними паперами не може

здійснювати торгівлю:

а) цінними паперами власного випуску;

б) акціями того емітента, в якого він безпосередньо або побічно володіє

майном у розмірі понад 5 відсотків статутного фонду.

Відповідно до цієї статті безпосереднім володінням майна визнається

володіння часткою у статутному фонді будь-якого товариства, побічним

володінням — володіння часткою у статутному фонді такого товариства, яке є

учасником в іншому товаристві.

Правилами здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної

діяльності по цінних паперах торговцям заборонено:

розголошувати комерційну таємницю клієнтів, за винятком випадків надання

такої інформації на вимогу уповноваженим державних органів відповідно до

чинного законодавства;

давати клієнтам беззастережні запевнення в отриманні до ходу по цінних

паперах (чи його певного розміру) або з відсутності збитків від

інвестування в цінні папери, робити заяви, які можуть бути розцінені як

гарантії зазначеного;

при виконанні договору на обслуговування здійснювати операції за рахунок та

в інтересах клієнта без його письмового замовлення;

використовувати грошові кошти й цінні папери клієнтів для здійснення

власних операцій;

здійснювати операції з цінними паперами клієнтів не в інтересах клієнта, а

виключно з метою отримання винагороди;

задовольняти вимоги кредиторів за рахунок цінних паперів і грошових коштів,

що належать клієнтам;

передовіряти виконання замовлень третім особам, якщо це не передбачено

договором з клієнтом;

здійснювати комісійну та комерційну діяльність по цінних паперах, щодо яких

не зареєстрована інформація про випуск та/або не здійснена реєстрація

випуску в порядку, визначеному чинним законодавством;

здійснювати обмін одних цінних паперів на інші, якщо в обміні задіяні цінні

папери, емітентом яких є торговець або його афілійовані особи;

забезпечувати касове обслуговування клієнтів, крім випадків здійснення

касового обслуговування банком-торговцем;

надавати фінансові послуги і залучати кошти й майно фізичних та юридичних

осіб, якщо це не пов'язано із здійсненням комісійної діяльності.

Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" встановлені також вимоги

щодо ліквідності торговців цінними паперами. Так, відповідно до ст. 30

Закону, вартість угод, укладених торговцем цінними паперами з іншими

торговцями цінними паперами, але не виконаних у даний момент (відкриті

позиції), не може перевищувати п'ятикратного розміру власного статутного

фонду торговця цінними паперами.

Якщо діяльність по випуску цінних паперів здійснюється одночасно з

комерційною або комісійною діяльністю по цінних паперах, вартість угод,

укладених торговцем цінними паперами з іншими торговцями цінними паперами,

але не виконаних на даний момент (відкриті позиції), не може перевищувати

десятикратного розміру власного статутного фонду торговця цінними паперами.

Продажна або номінальна ціна цінних паперів, що є у власності (резерв)

торговця цінними паперами, який критих позицій, разом узятих, одночасно не

можуть перевищувати п'ятнадцятикратного розміру статутного фонду торговця

цінними паперами. Обчислення слід провадити виходячи з найвищої продажної

ціни або номінальної ціни.

Серед торговців цінними паперами, враховуючи особливості їх діяльності на

фондовому ринку, можна виділити інвестиційні компанії, тобто торговців

цінними паперами, які, поряд з іншими видами діяльності з цінними паперами,

можуть залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних

паперів та їх розміщення, а також торговців, які здійснюють виключно

діяльність по випуску та обігу цінних

паперів.

Правові засади створення та функціонування інвестиційних компаній в Україні

визначені Указом Президента України від 19 лютого 1994 р. № 55 "Про

інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", яким було затверджено

Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії (далі —

Положення).

Відповідно до п. 18 Положення, інвестиційна компанія створюється у формі

акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю в

порядку, встановленому для

цих товариств.

Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії спрямоване,

насамперед, на врегулювання діяльності інвестиційної компанії щодо

створення взаємного фонду та умов і порядку здійснення нею спільного

інвестування.

Інша діяльність інвестиційної компанії, пов'язана з операціями з цінними

паперами, здійснюється нею у відповідності до законодавства України, яке

регулює діяльність торговців цінними паперами.

Таким чином, у діяльності інвестиційної компанії на фондовому ринку можна

виділити два основні напрямки:

1) діяльність безпосередньо як торговця цінними паперами;

2) діяльність по спільному інвестуванню.

Пріоритетною все-таки вважається діяльність інвестиційної компанії як

торговця цінними паперами, оскільки спільне інвестування не є обов'язковим

і може здійснюватись компанією лише за її бажанням.

Комерційна та комісійна діяльність з цінними паперами є сьогодні основним

джерелом доходів інвестиційної компанії. Важливе місце у послугах

інвестиційних компаній займає інутий ринок цінних паперів передбачає й

управління інвестиційними компаніями портфелями цінних паперів таких

інституційних інвесторів, як страхові компанії та пенсійні фонди. Крім

того, до професійних послуг цього торговця цінними паперами щодо управління

інвестиційною діяльністю звертаються і громадяни.

Інвестиційні компанії, здійснюючи практично всі види діяльності з цінними

паперами, а також спільне інвестування через взаємні фонди, є одними з

найактивніших учасників вітчизняного фондового ринку.

Високий потенціал цих фінансових посередників, насамперед, обумовлений

великими капіталами, якими вони володіють, що значно підвищує їх надійність

і дає додаткові гарантії клієнтам, професійністю їх співробітників, а також

постійною аналітичною роботою і контролем за станом українського фондового

ринку та зміною його кон'юнктури.

Враховуючи провідну роль, яку відіграють інвестиційні компанії на ринку

цінних паперів, їх діяльність вимагає ґрунтовного законодавчого

врегулювання. Складність вирішення цього питання полягає у двоякому

характері діяльності цих фінансових посередників на фондовому ринку. Не

зовсім виправданим бачиться регулювання діяльності одного суб'єкта

підприємництва різними законодавчими актами, як це робиться сьогодні. На

нашу думку, доцільніше було б визначити правовий статус інвестиційних

компаній в Україні, загальні особливості здійснення їх діяльності як

торговців цінними паперами, а також діяльності по спільному інвестуванню в

окремому Законі України "Про інвестиційні компанії". В такому законі мають

також міститись положення щодо особливостей надання послуг інвестиційними

компаніями громадянам та інституційним інвесторам по управлінню

інвестиційною діяльністю останніх.

Загальні для всіх фінансових посередників та інституційних інвесторів

особливості здійснення окремих видів діяльності інвестиційної компанії

можуть регулюватись спеціальним законодавством.

Крім інвестиційних компаній, на українському фондовому ринку працюють інші

торговці цінними паперами, які спеціалізуються лише на діяльності з цінними

паперами і не можуть здійснювати, згідно з чинним законодавством,

діяльності по спільному інвестуванню. діяльності з цінними паперами на

фондовій біржі та позабіржовому ринку.

Важливе значення для успішної діяльності на фондовому ринку, підвищення

конкурентоспроможності торговця цінними паперами має наявність у торговця

власного брокерського місця на фондовій біржі. Це дозволяє йому

безпосередньо брати участь у первинному розміщенні будь-яких цінних

паперів, контролювати обіг цих паперів на вторинному ринку, а також

оперативно реагувати на зміни стану ринку.

Крім торговців цінними паперами, на фондовому ринку України як фінансові

посередники активно працюють банки, які відповідно до ст. З Закону України

від 20 березня 1991 р. "Про банки і банківську діяльність" можуть

виконувати такі операції з цінними паперами:

купівлю, продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а

також операції з ними;

довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними

паперами та інші) за дорученням клієнтів;

надання консультаційних послуг.

Банки можуть здійснювати діяльність по випуску та обігу цінних паперів

відповідно до ст. 26 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу".

Особливості здійснення банками такої діяльності донедавна визначались

спільним документом Національного банку України та Міністерства фінансів

України "Про умови здійснення комерційними банками діяльності по випуску та

обігу цінних паперів".

Комерційний банк може приступати до здійснення діяльності по випуску та

обігу цінних паперів з моменту одержання ним дозволу ДКЦПФР і повної сплати

статутного фонду.

Комерційні банки, крім діяльності по випуску цінних паперів, комісійної

та комерційної діяльності по цінних паперах, можуть здійснювати

представницьку діяльність, а також інші види діяльності, пов'язані з

вищезазначеними, насамперед по наданню консультаційних послуг у галузі

операцій з цінними паперами, послуг по зберіганню, обліку і веденню

розрахунків по операціях з цінними паперами.

Крім того, банки, здійснюючи свої безпосередні функції по кредитуванню,

використовують цінні папери також як заставу або як забезпечення під

звичайні кредитні операції. Ці види операцій з цінними паперами не є

посередницькими. Комерційний банк здійснює функції торговця цінними

паперами через окремий підрозділ. При цьому банк повинен забезпечити умови,

за яких не допускається обмін інформацією поміж підрозділом, що займається

операціями з цінними паперами, і підрозділом, що обслуговує емітентів як

клієнтів банку.

Сьогодні комерційні банки в Україні надають стандартні посередницькі

послуги на фондовому ринку і не відрізняються особливою активністю від

інших торговців цінними паперами. Проте потенційні можливості комерційних

банків як учасників фондового ринку досить значні, але поки що не

використовуються повністю.

Ще зовсім недавно комерційні банки надавали своїм клієнтам досить

неординарні послуги, пов'язані з операціями з цінними паперами. Зокрема, в

1991—1992 рр. в результаті активізації процесів створення універсальних,

товарних, сировинних та інших бірж багато українських підприємств придбали

їх акції, не маючи змоги особисто брати участь у біржових торгах. Цінні

папери передавались у довірче управління банкам, які виходили на біржу з

крупним пакетом акцій, що давав право на брокерське місце на біржі.

Брокерські місця здавались в оренду, плата за яку надходила банкам, а ті, у

свою чергу, розплачувались з підприємствами. Однак з часом біржовий ажіотаж

спав, і ця, спочатку масова, послуга практично звелась нанівець. Сьогодні

банки мають дуже невелику кількість таких договорів.

Варто згадати і про ситуацію, в якій опинились багато українських

підприємств, що узяли участь у кампанії по акціонуванню російських

підприємств. Вихід України з рубльової зони призвів до того, що наші

підприємства одержали навіть не цінні папери, а лише певні зобов'язання.

Українські банки шляхом співпраці з російськими банками, які акумулювали

такі зобов'язання, надавали своїм клієнтам послуги по оберненню цих

документів у грошові кошти. Такий вид довірчих операцій з цінними паперами

також не був масовим, і надання цієї послуги не є стандартною для

комерційних банків.

Останнім часом банки дещо зменшили обсяг послуг на українському ринку

цінних паперів і зараз перебувають у стані очікування його активізації.

Практично, в кожному комерційному банку створено відділ по цінних паперах,

інтенсивно провадиться підготовка спеціалістів банків з фондових операцій.

Таким чином, можна впевнено стверджувати, що комерційні банки не

поступляться своїм місцем на ринку цінних паперів України і в подальшому

складатимуть гідну конкуренцію іншим торговцям цінними паперами.

Контроль за діяльністю комерційних банків на ринку цінних паперів

здійснюють ДКЦПФР і Національний банк України у межах їх повноважень,

визначених Законами України "Про цінні папери і фондову біржу" та "Про

банки і банківську діяльність".

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14


реферат скачать
НОВОСТИ реферат скачать
реферат скачать
ВХОД реферат скачать
Логин:
Пароль:
регистрация
забыли пароль?

реферат скачать    
реферат скачать
ТЕГИ реферат скачать

Рефераты бесплатно, курсовые, дипломы, научные работы, реферат бесплатно, сочинения, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты, рефераты скачать, рефераты на тему и многое другое.


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.