Госбюджет, дефицит бюджета

розгляд Агентства з банкрутства із подальшим розглядом за встановленим

порядком.

Недостатньо було вжито заходів щодо усунення негативних тенденцій

зростання заборгованості із розрахунків за надані комунальні послуги

підприємствам, організаціям і населенню. Не проводяться систематичний

аналіз і перевірки стану справ із цього питання, не аналізуються причини

допущення заборгованості, не вносяться пропозиції щодо поліпшення

розрахунків.

За минулий рік загальна сума кредиторської заборгованості підприємств і

організацій системи Держжитлокомунгоспу, що належать до комунальної

власності, зросла у 2,5 раза і становила 3,1 млрд. грн., у тому числі за

енергоносії — у 2,1 раза і становила 1,6 млрд. грн., із них за газ— 1,2

млрд. грн., електроенергію — 0,4 млрд. грн.

Загальна сума дебіторської заборгованості за цей же період зросла у 2,8

раза і становила 3 млрд. грн., із них по госпрозрахункових підприємствах —

1,1 млрд. грн., бюджетних установах — 0,8 млрд. грн.

Станом на 1 січня 1997 р. особливо великих розмірів досягла кредиторська

заборгованість у Дніпропетровській обл. — 456,3 млн. грн., Харківській —

369 млн. грн., Донецькій — 386,7 млн. грн., Луганській — 260 млн. грн.,

Запорізькій — 216,6 млн. грн. Ці області мають і найбільші суми

дебіторської заборгованості, зокрема в Дніпропетровській — 333,6 млн. грн.,

Харківській — 316,3 млн. грн., Донецькій —355 млн. грн.

Заборгованість населення з оплати за житлово-комунальні послуги, що на 10

грудня 1996 р. у порівнянні з 10 липня 1996 р. збільшилася з 0,5 млрд. грн.

до 1,8 млрд. грн., становить 43% до нарахованих сум. Значно зросла вона у

Харківській області — 206,5 млн. грн., Донецькій — 236,1 млн. грн.,

Дніпропетровській — 193 млн. грн., Луганській — 144,4 млн. грн. та інших

областях.

В Україні понад 52% квартиронаймачів — неплатники. Цей рівень перевищили

11 областей і місто Київ, зокрема по Києву він становить 60%, по

Харківській області — 59, Луганській — 60, Івано-Франківській — 69%.

Основна причина зростання заборгованості — підвищення тарифів на житлово-

комунальні послуги для населення з 1 серпня до 80% їх вартості.

Особливу увагу з боку облдержадміністрацій необхідно звернути на стан

розрахунків за спожитий підприємствами, організаціями та населенням

природний газ, заборгованість яких станом на 1 січня 1997 р. становить 1,7

млрд. грн., із них підприємств комунального побуту — 564,8 млн. грн.,

бюджетних установ і організацій — 55,2 млн. грн., населення — 553 млн. грн.

Найбільших розмірів заборгованість досягла у Луганській області — 123,9

млн. грн., Дніпропетровській — 256,7 млн. грн., Полтавській — 121,3 млн.

грн., Запорізькій — 123,7 млн. грн., Львівській області — 165,8 млн. грн.

Усім відомо, як гостро нині стоїть питання соціального захисту

населення, виплати заробітної плати. Проте вплив на поліпшення ситуації з

нашого боку через ужиття заходів у процесі фінансування та цільового

використання коштів у сфері житлово-комунального господарства і надання

послуг юридичним і фізичним особам недостатній.

Проведені в листопаді—грудні минулого року перевірки використання коштів

на надання населенню житлових субсидій свідчать, що в нарахуванні субсидій

і цільовому використанні коштів на цю мету є суттєві хиби.

Так, у Київській області в 1996 р. виділені на надання субсидій кошти в

сумі 13,5 тис. грн. використали в окремих районах на заробітну плату

працівникам та утримання служби з надання субсидій. У Сумській області з

цих коштів на виплату заробітної плати працівниками даної служби

використано 2,3 тис. гривень. Мали місце хиби у нарахуванні субсидій

населенню, формуванні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги

тощо. Фінансовим і казначейським органам слід посилити аналітичну роботу,

запровадити систематичний контроль за правильним і цільовим використанням

бюджетних коштів на надання житлових субсидій населенню.

Проведеними в червні—липні 1996 р. перевірками правильності та

ефективності витрачання коштів Державного фонду сприяння зайнятості

населення встановлено, що керівники центрів зайнятості не забезпечили

чіткого виконання вимог чинного законодавства щодо використання державних

коштів. Ці важливі питання своєчасно й ретельно не вивчалися, недостатньо

здійснювались заходи щодо попередження зловживань, суворого дотримання

статутних вимог.

При використанні коштів фонду мали місце численні порушення фінансової

дисципліни, факти несвоєчасного повернення або неповернення наданих

депозитних і кредитних ресурсів, а також процентів за їх користування.

Керівники установ і організацій витрачають кошти на власний розсуд,

користуючись бездіяльністю фінансових, казначейських і контрольно-

ревізійних органів. Так, ревізією обласного управління соціального захисту

населення Вінницької облдержадміністрації встановлено, що протягом 1995—

1996 рр. бюджетні кошти в сумі 202,3 тис. грн., спрямовані на соціальний

захист населення, використані на ремонт адміністративного приміщення та

придбання меблів. Начальника управління звільнено з роботи, проти нього

порушено кримінальну справу.

Водночас допускається заборгованість із виплати пенсій від двох до трьох

місяців.

У 1997 р. необхідно забезпечити постійний контроль за цільовим і

ефективним витрачанням державних коштів, призначених на соціальне

забезпечення громадян. Задля цього мають бути організовані перевірки

витрачання бюджетних асигнувань у будинках-інтернатах та безпосередньо в

Пенсійному фонді. Перевірок не повинна уникати й контрольно-ревізійна

служба.

При обмеженості платежів Чорнобильського фонду торік постійно на

спеціальних рахунках цього фонду в територіальних управліннях Державного

казначейства Волинської, Чернівецької і Харківської областей були значні

залишки коштів у розмірі від 10 до 30% від перерахованих на зазначені

рахунки коштів фонду. В результаті несвоєчасно були проведені розрахунки з

підприємствами, установами та організаціями щодо відшкодування їм витрат,

пов'язаних із наданням пільг, виплатою компенсацій і допомоги працівникам,

яким надано статус таких, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Не

на належному рівні проводиться організаційна і контрольно-методологічна

робота щодо забезпечення виконання вимог Закону України "Про Державний

бюджет України на 1996 рік" у частині приведення штатів, контингентів і

мережі установ у відповідність із затвердженими обсягами асигнувань та

постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку від ЗІ серпня

1996 р. № 1033 "Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до бюджету

та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення

фінансування соціальних виплат населенню".

Як свідчать попередні розрахунки, за 1996 р. очікуються перевитрати

ліміту фонду заробітної плати, затвердженого місцевими радами по установах

освіти, на суму близько 280 млн. грн., або 20,7% до річного плану. А по

державному бюджету очікуються перевитрати в сумі III млн. грн., або 23,1%.

По закладах охорони здоров'я місцевого підпорядкування такі перевитрати

становитимуть 148 млн. грн., або 11% до річних призначень.

Проведеною ревізією медико-санаторної частини виробничого об'єднання

відкритого акціонерного товариства "ЧеЗаРа" Чернігівської області

встановлено, що в її штатному розписі на 1996 р. затверджено ІЗ зайвих

штатних одиниць із місячним фондом зарплати 6 тис. грн., яким за 1995—1996

рр. виплачено заробітної плати в сумі 49 тис. грн. Крім того, на порушення

розпорядження начальника обласного управління охорони здоров'я про

ліквідацію бригадної форми оплати праці ще довго існувала така форма,

внаслідок чого з квітня до червня 1996 р. безпідставно виплачено зарплати у

сумі 14 тис. грн.

Найбільші перевитрати фонду заробітної плати в установах освіти

очікуються по бюджету Черкаської області — 67,9%, Полтавської — 53,3,

Вінницької — 40% річних сум. Водночас у Черкаській і Полтавській областях

цей показник було зменшено місцевими радами під час затвердження бюджету.

Не узгоджені потреби в коштах на соціальні виплати із затвердженими

бюджетами асигнуваннями і по установах культури, де заборгованість із

заробітної плати за 1996 р. становила понад 56 млн. грн.

Незважаючи на це, на місцях за участю, а інколи й з подачі фінорганів

провадяться святкування ювілейних дат міст, різні конкурси та

широкомасштабні театралізовані заходи.

Хочу наголосити, що Кабінет Міністрів України постановою від ЗО січня

1997 р. № 90 "Про стан виконання постанови Кабінету Міністрів України і

Національного банку України від ЗІ серпня 1996 р. № 1033" визнав роботу

міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів

Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади в цьому

напрямку недостатньою.

Як відомо, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про порядок

фінансування видатків з Державного бюджету у 1997 році до прийняття Закону

України "Про Державний бюджет України на 1997 рік". Акцент зроблено на

необхідності забезпечення першочергового фінансування видатків на

соціальний захист населення, заробітну плату, пенсії, стипендії, грошове

забезпечення, придбання медикаментів та енергоресурсів.

Саме з таких вимог слід виходити під час прийняття рішень про порядок

фінансування видатків за рахунок місцевих бюджетів у поточному році.

Найближчим часом уряд затвердить Порядок складання єдиного кошторису

бюджетної установи, який передбачає поєднання в оптимальній формі власних і

бюджетних коштів у межах установлених законодавством нормативів і

фінансових можливостей держави і буде основним керівним документом для

здійснення фінансово-господарської діяльності установи. З метою

максимального залучення власних коштів для фінансування першочергових

потреб установ урядом затверджено перелік платних послуг, що можуть

надаватися установами. Тепер треба, щоб намічені заходи були підкріплені

належною організаторською роботою.

Торік проведеними ревізіями і перевірками майже в 25 тисячах підприємств,

установ і організацій (або в кожному третьому з перевірених) установлено

факти незаконного витрачання, недостач, розкрадань коштів і матеріальних

цінностей, а також заниження та приховування належних бюджету платежів на

загальну суму 1,2 млрд. грн., що в 4,4 раза більше, ніж було виявлено у

1995 р.

Одним із пріоритетних напрямків щодо забезпечення фінансовими і

матеріально-технічними ресурсами минулого року був агропромисловий

комплекс. На виконання заходів із докорінної перебудови виробничих відносин

в АПК, проведення земельної реформи, забезпечення соціально-економічного

відродження села та підтримки виробників сільськогосподарської продукції в

1996 р. передбачалося спрямувати з бюджету 1,7 млрд. грн., або 44,1%

загальної суми видатків на народне господарство. Передбачені видатки на

розвиток агропромислового комплексу профінансовано на 70,5%.

Однак бюджетні кошти, що передбачаються на розвиток агропромислового

комплексу, використовуються не завжди ефективно, а в окремих випадках і з

порушенням законодавства. Зокрема через недостатню роботу органів

Державного казначейства щодо співпраці з органами сільського господарства

при розміщенні державного замовлення не враховувалися можливості

товаровиробників. Як наслідок, окремі товаровиробники станом на 12.02.97 р.

заборгували за отримані аванси та матеріально-технічні ресурси 68 млн.

грн., у тому числі Запорізької області — 8,9 млн. грн., Дніпропетровської —

8, Кіровоградської — 6,4, Вінницької — 4,1 млн. грн.

Із перевірених 6767 підприємств, або 47,7% загальної кількості, що

уклали договори на поставку зерна до держресурсів, 544 (8%) допущено

порушення законодавства. Зокрема виявлено випадки надання авансів або

матеріально-технічних ресурсів (особливо фермерам) при відсутності

договорів на поставку зерна до державних ресурсів. Так, в Автономній

Республіці Крим II господарствам без договорів видано авансів на суму 421,3

тис. грн. Такі факти допускаються і в інших областях.

Виявлені факти порушень у використанні бюджетних коштів на фінансування

заходів в агропромисловому комплексі та бюджетної позички під заготівлю

сільгосппродукції в державні ресурси свідчать про необхідність

систематичного контролю з боку фінансових органів, органів Державного

казначейства та контрольно-ревізійних служб за цільовим і ефективним

використанням бюджетних асигнувань.

За минулий рік на утримання органів виконавчої влади в цілому по Україні

витрачено коштів у сумі 0,2 млрд. грн., або в 2,8 раза більше асигнувань,

урахованих на цю мету в зведеному бюджеті України. Зокрема більш як утричі

перевищено ці асигнування в місті Києві, в Донецькій, Запорізькій,

Київській, Луганській, Одеській, Полтавській та Харківській областях, у 2

рази — у Волинській, Львівській, Сумській, Черкаській та Чернігівській

областях.

Аналогічно витрати на утримання місцевих державних адміністрацій в

окремих адміністративно-територіальних одиницях також перевищили річні

асигнування на їх утримання, враховані у зведеному бюджеті України, в тому

числі у місті Києві на 59,6%, місті Севастополі — на 18,7, у Харківській

області — на 15, Львівській — на 7,9, Полтавській — на 5,9, Донецькій — на

3,9%.

Минулого року допущено зростання чисельності працівників виконкомів

сільських і селищних рад у Одеській, Харківській, Хмельницькій та

Черкаській областях.

У нинішніх умовах зростання дефіциту бюджету такий стан справ із

витрачанням коштів на утримання органів виконавчої влади і органів

місцевого самоврядування не може бути виправданим. Так, у Свердловському

міськвиконкомі Луганської області цілий рік (із 1 травня 1995 року до 1

травня 1996 року) виплачувалась надбавка, не передбачена законодавством, до

заробітної плати державним службовцям. Незаконні виплати становили 101,3

тис. грн.

Треба вжити всіх можливих заходів щодо скорочення чисельності і видатків

на утримання органів виконавчої влади й самоврядування, а також значно

посилити попередній і поточний контроль з боку фінансових, казначейських та

контрольно-ревізійних органів за економним і цільовим витрачанням коштів на

цю мету.

Це конче потрібно для вирішення одного з найголовніших завдань

сьогодення, яке постало перед усіма органами виконавчої влади, керівниками

підприємств, установ і організацій, фінансовими й казначейськими органами,

а саме: забезпечити виконання Указу Президента України від 12 травня 1996

року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати

заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат" і Указу,

який буде видано з цих питань найближчим часом.

Міністерством фінансів, його місцевими органами, територіальними органами

Державного казначейства, контрольно-ревізійною службою та податковою

адміністрацією здійснено ґрунтовну перевірку із зазначеного блоку питань.

За її результатами Мінфіном подано інформацію та проект постанови Кабінету

Міністрів України з пропозиціями щодо притягнення до персональної

відповідальності керівників центральних і місцевих органів виконавчої

влади, з вини яких незадовільно або неналежне виконано вимоги Указу та

постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від ЗІ

серпня 1996 р. № 1033 "Про залучення додаткових надходжень до бюджету та

підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення

фінансування соціальних виплат населенню", яку прийнято відповідно до Указу

Президента України. Проведено роботу і щодо залучення зовнішніх фінансових

ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету. Станом на 10 січня 1997

р. державним бюджетом України одержано кошти на загальну суму 680 млн. дол.

США та здійснено цілий ряд інших заходів.

Водночас аналіз погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій,

стипендій та інших соціальних виплат за підсумками роботи у 1996 р.

свідчить, що заходи, які вживаються центральними і місцевими органами

виконавчої влади, фінансовими й казначейськими органами, керівниками

підприємств, установ і організацій, є недостатніми і докорінно не поліпшили

стану справ у цій важливій ділянці роботи.

За друге півріччя 1996 р. заборгованість місцевих бюджетів із заробітної

плати та інших соціальних виплат зросла в Івано-Франківській області — на

121%, Рівненській — 70, Донецькій — 60, Запорізькій — на 41%, а у

Волинській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Миколаївській,

Одеській, Рівненській та Тернопільській областях станом на 1 січня 1997 р.

— найвищий по Україні показник заборгованості місцевих бюджетів із

соціальних виплат на одного жителя регіону.

Що стосується визначення напрямків роботи на 1997 р. щодо ліквідації

заборгованості із соціальних виплат, то ця робота має бути спрямована на

подолання тих негативних проявів у соціальній, економічній, фінансовій

сферах, які в першу чергу вплинули на виникнення заборгованості із

заробітної плати та інших соціальних виплат.

Таку заборгованість із соціальних виплат спричинило те, що у бюджеті на

1996 р. були видатки, які мають здійснюватись в обов'язковому порядку, але

вони не забезпечувались неінфляційними джерелами фінансування. Міністерства

і відомства, місцеві органи виконавчої влади, керівники бюджетних установ

були зобов'язані Законом України "Про Державний бюджет України на 1996 рік"

ужити заходів щодо приведення мережі штатів та контингентів підвідомчих

установ і закладів у відповідність із розмірами коштів, передбаченими у

державному і місцевому бюджетах на їхнє утримання у 1996 р. Але така робота

зазначеними органами проводиться дуже повільно.

Так, у Полтавській області штатна чисельність установ і організацій, які

фінансуються з місцевих бюджетів, станом на 1 січня 1997 р. на 10,9%

перевищувала штатну чисельність, що була на 1 січня 1990 р., у Рівненській

— 8,1, Івано-Франківській — 8, Тернопільській — 6,6, Чернівецькій — 4,3 та

в м. Севастополі — на 16,1%.

Збільшується заборгованість із видатків на утримання бюджетних установ, у

тому числі на оплату праці, за опалення, електроенергію, комунальні

послуги, медикаменти тощо. Станом на 1 січня 1997 р. допущено

заборгованість бюджетних установ соціально-культурної сфери із зазначених

видатків на загальну суму 4,8 млрд. грн., із них по місцевих бюджетах — 1,2

млрд. грн.

Несвоєчасні розрахунки бюджетних установ за надані послуги негативно

впливають на фінансовий стан підприємств і є однією з причин кризи платежів

у народному господарстві, затримки виплат заробітної плати у виробничій

сфері.

Наявність заборгованості із соціальних виплат обумовлюється і тим, що в

нинішніх економічних умовах немає можливості забезпечити бюджетними коштами

надання і виплату всіх пільг і компенсацій, передбачених законодавчими

актами, більшість із яких приймалися на хвилі популізму в перші роки

незалежності України, без економічних обгрунтувань. За розрахунками

Мінфіну, тільки з 16 видів пільг із 22, що надаються згідно з

законодавством, у 1997 р. необхідно передбачити бюджетні кошти у сумі 15,3

млрд. грн.

Це гірка правда. В умовах, що склалися, треба йти шляхом допомоги тим

громадянам, які не в змозі забезпечити собі відповідного рівня життя, і

зупинити безпідставні виплати тим, хто може самостійно створювати своє

благополуччя.

У 1997 р. заходи щодо запобігання порушень фінансової та податкової

дисципліни повинні передбачити передусім персональну відповідальність

посадових осіб, які припускаються цих порушень, та дії з визначення

платоспроможності суб'єктів підприємницької діяльності і, в разі

необхідності, примусити їх до банкрутства.

На стан погашення заборгованості з соціальних виплат із бюджетів усіх

рівнів впливає й те, що надання пріоритету у фінансуванні соціальних виплат

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14