Госбюджет, дефицит бюджета

гарантовані законом ресурси для виконання своїх обов'язків (такі або схожі

обов'язки існують в регіонах з диференційованим рівнем економічного

розвитку), треба прийняти тезу про необхідність вирівнювання фінансово-

економічних можливостей регіонів країни. Якщо видатки в межах регіону, що

надає послуги, та обсяг доходів неможливо врівноважити, координуючу роль

можуть виконувати відповідні дотації. З метою забезпечення ефективності та

справедливості це мають бути конкретні та доповнюючі дотації з урахуванням

поділу коштів між рівнями влади відповідно до їх часток у доходах. Однак

забезпечення ресурсами для ліквідації диспропорції В економічному розвитку

та рівні життя не повинно зменшувати прагнення місцевих органів влади до

економії видатків і заходів до пошуку нових і збільшення продуктивності

існуючих джерел доходів. Збільшення ресурсів як результат діяльності

місцевих органів влади ніколи не повинно призводити до автоматичного їх

передавання вищому рівню або до зменшення дотацій чи субвенцій.

Все це стосується збалансованості місцевих бюджетів. Крім структури

доходної та видаткової сторін бюджету та прав місцевих органів влади у цій

сфері, важливе значення мають питання процедури збалансування місцевих

бюджетів, тому що правила складання та затвердження бюджету та інші суттєві

норми визначають, хто і в якому обсязі затверджуватиме квоти доходів і

видатки місцевого бюджету. Крім компетенції, неабияке значення тут має

послідовність затвердження, тобто питання процедури. З огляду на принцип

самоврядування найкращим є рішення, за якого органи держави заздалегідь

затверджують обсяги дотацій і субвенцій, а місцеві органи влади, маючи

певні права у встановленні ставок окремих податків і визначенні обсягу

видатків, остаточно затверджують доходну та видаткову частини бюджету.

Таким чином. акт затвердження місцевого бюджету набуває реального значення.

Розуміючі: необхідність певних обмежень свободи діяльності місцевих органів

влади, слід зазначити, що значення затвердження місцевих бюджетів залежить

від того, чи мають місцеві органи влади права і які вони у визначенні

доходної та видаткової сторін бюджету.

Узагальнюючи положення, що стосуються рівноваги місцевих бюджетів,

необхідно відзначити, що системою, в якій обов'язкам мають відповідати

ресурси, тобто потенційними видаткам - доходи місцевих бюджетів, повинні

керуватися саме фінансові органи держави. Така система повинна передбачати

конкретно визначений обсяг самостійності місцевих органів влади і

стимулювати ефективність діяльності цих органів. Однак право остаточного

затвердження квот доходів і видатків має залишатися на місцевому рівні.

АНАЛІЗ МІЖБІОДЖЕТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

(НА ПРИКЛАДІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Розвиток економіки України протягом останніх років призвів, зокрема, до

глибокої розладнаності системи (фінансів, у тому числі загострення проблем

бюджетної політики. Ці проблеми посилюються навіть через те, що істотним

моментом соціальної політики стають її децентралізація і роздержавлення,

які передбачають, що основний обсяг соціальних витрат дедалі більшою мірою

переноситься на місцевий і регіональний рівні. І це відбувається тоді, коли

фактично місцеві й регіональні органи самоврядування обмежені у своїх

владних правах, позбавлені можливості вести будь-яку власну фінансову, в

тому числі й бюджетну, політику, оскільки ще не відмерли методи колишньої

командно-адміністративної системи, а з ними і порядок формування та

використання бюджетів усіх рівнів.

Цей висновок підтверджує й аналіз взаємовідносин різних ланок бюджетної

системи на прикладі Чернівецької області.

Передусім, бюджетні взаємовідносини грунтуються на розподілі згідно з

чинним законодавством конкретних доходів і видатків між різними ланками

бюджетної системи. У практичному використанні структура розмежування

доходів і видатків між обласним та місцевими бюджетами краю виглядає

наступним чином /табл. 5/

Таблиця 5. Структура розмежування доходів та видатків між обласним та

місцевими бюджетами Чернівецької області протягом 1992-1995

років, %

|Рік |Питома вага місцевих |Питома вага обласного|

| |бюджетів |бюджету |

| |у доходах |у видатках|у доходах |у видатках|

|1 |2 |3 |4 |5 |

|1992 |43,7 |61,6 |56,3 |38,4 |

|1993 |59,1 |65,9 |40,9 |43,1 |

|1994 |67,3 |65.6 |32,7 |34,4 |

|1995 |63,1 |63,1 |36,9 |36,9 |

Отже, починаючи з 1992 року спостерігається повільне зростання питомої

ваги як доходів, так і видатків районних бюджетів і бюджету м. Чернівці,

які до сьогодні фінансували майже дві третини /63,1%/ усіх бюджетних

установ і заходів. Цей факт пояснюється підвищенням ролі місцевих органів

самоврядування, про що вище згадано. Підтвердженням сказаного є й те, що ще

в 1992 році питома вага місцевих бюджетів у доходах дорівнювала 43,7%, а у

видатках - 61,6% /тобто вони отримували коштів менше, ніж віддавали/, а вже

в 1994 році питома вага їх доходної частини /67,3%/ перевищила таку

видаткової /65,6%/.

Доходи бюджетів кожного рівня згідно з методологією бюджетного

регулювання поділяються на регулюючі га закріплені, їх склад не є

постійним, він змінюється за роками, проте можна зазначити, що перелік

регулюючих доходів для місцевих бюджетні невеликий і в основному стабільний

протягом останніх років. Він включає податок на прибуток /або доходи/

підприємств, установ та організацій, прибутковий податок з громадян,

податок на додану вартість, акцизний збір /в 1993 році як регулюючий доход

використовувалася також плата за землю /.

Відповідно до законодавчих документів бюджет Чернівецької області

отримував регулюючі доходи /у процентному вираженні/ в наступних розмірах

/табл.6/.

Таблиця 6. Розмір відрахувань від регулюючих доходів до бюджету

Чернівецької області в 1992-1995 роках, %

| |Роки |

| |1992 |1993 |1994 |1995 |

|Податок на прибуток|100 |100 |50 |70 |

|/доходи/ | | | | |

|підприємств, | | | | |

|установ та | | | | |

|організацій | | | | |

|Прибутковий податок|100 |100 |50 |50 |

|з громадян | | | | |

|Податок на додану |93,6 |100 |20 |100 |

|вартість | | | | |

|Акцизний збір |100 |100 |20 |20 |

|Плата за землю |- |40 |- |- |

З наведених даних видно, що бюджет Чернівецької області у 1992 і 1993

роках поповнювався регулюючими доходами майже на 100%. Такий розмір

відрахувань пояснюється складними природними та екологічними умовами, що

склалися на Буковині, а також тим, що більшість підприємств області /значна

частина яких донедавна працювала на військово-промисловий комплекс/ не

функціонує, а отже, не здійснює платежів до бюджету. В той самий час

Буковина характеризується як регіон з надлишковими трудовими ресурсами, що

призводить до значних бюджетних витрат /на соціальний захист населення,

освіту, охорону здоров'я,соціально-культурні заходи і т.д/.

Внаслідок перерозподілу регулюючі доходи надходили до Чернівецького

міського бюджету в наступних розмірах /табл.7/

Згідно з даними таблиці можна стверджувати, що доходна частина бюджету

м. Чернівці тільки в 1993 році значно поповнилася за рахунок регулюючих

платежів, що позитивно вплинуло на фінансовий стан міста /на відміну від

інших років міський бюджет було затверджено і виконано без дефіциту, при

цьому він також не отримував жодних допомог з бюджету вищого рівня /.

Низький рівень процентних відрахувань від податку на прибуток /доходи/, ПДВ

та прибуткового податку з громадян у 1992, 1994 і 1995 роках зумовив

ускладнення у фінансуванні бюджетних установ і заходів. Ця обставина

посилюється тим, то протягом довгого часу регулюючі платежі займають вагому

частку у доходах міського бюджету. При цьому можна з упевненістю

стверджувати, що й надалі вони відіграватимуть важливу роль у формуванні

доходів місцевих бюджетів, а отже, від справедливості, виваженості,

врахування усіх місцевих чинників законодавцями і Кабінетом Міністрів

України /тобто від суб'єктивних, а не об'єктивних фактів/ багато в чому

залежатиме те, як фінансуватимуться заплановані низовими ланками бюджетної

системи видатки.

Таблиця 7. Розмір відрахувань від регулюючих доходів до бюджету

м. Чернівці в 1992-1995 роках, %

|. Назва платежу |Роки |

| |1992 |1993 |1994 |1995 |

|Прибутковий податок з |50 |50 |20 |50 |

|громадян | | | | |

|Податок на прибуток |60 |100 |10 |50 |

|/доходи/ підприємств, | | | | |

|установ та організацій | | | | |

|Податок на додану |10 |17 |10 |30 |

|вартість | | | | |

|Акцизний збір |100 |90 |10 |20 |

Однак власні і регулюючі доходи місцевих бюджетів області не вирішували

повністю проблему бюджетної забезпеченості. Так, наприклад, у 1995 році

довелося звернутися по допомогу - запланувати і отримати з обласного

бюджету дотацію, яка, як свідчить наступна таблиця, складає значну частку в

їх видатках /табл. 8/.

Частка запланованої дотації у загальній сумі видатків місцевих бюджетів

краю в 1995 році коливалася від 6,1% у м. Чернівці до 53,5% у Герцаївському

районі. В середньому по області вона склала 22,8%, тобто майже кожний

четвертий карбованець видатків місцевих бюджетів фінансувався за рахунок

одержаної з обласного бюджету допомоги.

Майже щорічно бюджет м. Чернівці буває залежним від одержання фінансової

допомоги з чернівецького обласного бюджету. Так, у 1992 році до нього

надійшла дотація в сумі 183 832,0 тис.крб., у 1994 році - субвенція в

розмірі 147,0 тис.крб., у 1995 році - дотація в сумі 210,0 млрд.крб., які,

згідно з рішеннями міського виконавчого комітету, були спрямовані на

фінансування запланованих видатків /іншими словами, на покриття різниці між

видатковою і доходною частинами бюджету /.

Таблиця 8. Співвідношення між сумою допомог і видатків місцевих бюджетів

Чернівецької області в 1995 році

|№ |Бюджет |Розмір |Сума |Питома вага |

|п/| |допомоги |видатків, |допомог у |

|п | |млн. крб. |млн. крб. |загальній сумі |

| | | | |видатків, % |

|1 |Вижницький |212857 |499 644 |42,6 |

|і |Герцаївськи|134 309 |250 818 |53,5 |

| |й | | | |

|3 |Глибоцький |211 900 |426 271 |49,7 |

|4 |Заставнівсь|135910 |419 786 |32,4 |

| |кий | | | |

|5 |Кельменецьк|87 767 |456 842 |19,2 |

| |ий | | | |

|6 |Кіцманський|120 446 |538 798 |22,4 |

|7 |Новоселицьк|162 880 |542 776 |30,0 |

| |ий | | | |

|8 |Путильський|78 768 |274 600 |28,7 |

|9 |Сокирянськи|113 156 |635 462 |17,8 |

| |й | | | |

|10|Сторожинець|214920 |579 594 |37,1 |

| |кий | | | |

|11|Хотинський |266 305 |506 719 |52,6 |

|12|М.Чернівці |210000 |3 423 748 |6,1 |

| |Разом: |1949 218 |8 555 058 |22,8 |

Відчуває свою залежність від Державного бюджету України і бюджет

Чернівецької області. Так, у 1993 році, згідно із Законом "Про Державний

бюджет України на 1993 рік", була запланована і одержана субвенція в

розмірі 7 607 900,0 тис. крб. (1,4% у загальній сумі видатків). У 1994 році

розмір субвенції для області зріс до 853 133,0 млн. крб, (35.9%, тобто у 1

12 разів порівняно з 1993 роком, в 1995 році - до 2 808 078 млн. крб.

(15,5%), що у 3,3 раза більше, ніж у 1994 році. Таке різке зростання

пояснюється не тільки прискоренням інфляційних процесів, а й погіршенням

економічного становища краю і, як наслідок, значним зменшенням у

процентному відношенні відрахувань до бюджету, а також посиленням

адміністративного керування центральних органів влади, що призвело до

скорочення надходжень регулюючих доходів теж у процентному відношенні. На

відміну від попередніх років у 1994-му були проведені зміни в бюджетному

регулюванні на макроріпні - введено єдині для усіх регіонів нормативи

відрахувань від регулюючих платежів для низових ланок. Разом з цим

більшості регіонів також було передбачено виділення субвенцій для

збалансування бюджетів, крім п'ятьох: Дніпропетровської, Донецької,

Запорізької, Полтавської областей та м. Києва, де доходна частина бюджету

перевищувала видаткову. З одного боку, таке рішення задовольняло вимоги і

пропозиції окремих фінансових теоретиків і практиків щодо рівноправності у

перерозподілі коштів, з іншого - призвело до посилення напруги в низових

ланках бюджетної системи. Адже той самий Закон "Про Державний бюджет

України на 1994 рік" не містив жодних пояснень стосовно умов надання

субвенцій, а також того, відповідно до яких критеріїв перерозподілені

фінансові ресурси регіонів. Було лише вказано, що субвенції призначені для

фінансування витрат місцевих бюджетів, які не покриваються доходами; проте

п'ять вищевказаних регіонів протестували проти фінансування за їх рахунок

усіх інших, а останні отримували допомогу нерегулярно, із значним

запізненням /у тому числі й Чернівецька область /. Невизначеність у наданні

субсидій фактично означає, що витрати місцевих бюджетів регулюються

центральними органами виїзди, а органи місцевого самоврядування, як і за

умов командно-адміністративної системи, залишаються в більшості випадків

лише виконавцями централізованих рішень.

З вищезазначеного випливає, що форми і методи бюджетного регулювання,

успадковані Україною з часів існування колишнього СРСР, не є достатньо

ефективними, оскільки регіональні і місцеві бюджети залишилися певною мірою

прохачами коштів у відповідних вищестоящих бюджетів, адже власних

/закріплених/ доходів їм абсолютно не вистачає. Тобто стає зрозуміло, що

вертикаль "Державний бюджет України - місцеві бюджети" і надалі залишається

елементом командне - адміністративної системи через те, що центральні

органи влади не хочуть надавати регіонам більшої самостійності у вирішенні

фінансових питань; вони воліють самі розподіляти і перерозподіляти

більшість зібраних в Україні коштів.

Ще одним підтвердженням недосконалості бюджетного регулювання є те, що,

незважаючи на всі заходи, місцеві бюджети зводяться з дефіцитом фінансових

ресурсів. Як приклад - бюджет м. Чернівці за 1992 і 1994 роки, коли на

сесіях міської Ради народних депутатів при затвердженні бюджетів був

запланований дефіцит у сумі 100 841,0 тис. Крб. і 45,0 млрд.крб,

відповідно. Згідно з наведеними даними, спостерігається пряма залежність

між процентом відрахувань від регулюючих податків і розміром бюджетного

дефіциту. Адже порівняно з 1993 роком у 1994-му обласною Радою народних

депутатів були різко знижені нормативи відрахувань від загальнодержавних

доходів до міського бюджету, що підтверджують дані табл.7.

Таким чином, як свідчить пропечений аналіз, у взаємовідносинах різних

ланок бюджетної системи України існують суттєві недоліки, які необхідно

найближчим часом усунути, провівши кардинальні зміни в системі фінансового

(зокрема, бюджетного) регулювання, що стане одним з важливих кроків у

напрямку досягнення фінансової стабілізації у країні.

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА І ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ

З прийняттям Конституції України на терені нашої держави визначено

принцип верховенства права. Найважливішими функціями держави є захист

суверенітету і територіальної цілісності України, а також гарантування

фінансово-економічної безпеки. Економіку визнано як центральну ланку

суспільного життя, що дає змогу по-новому підійти до організації та

побудови основних засад і принципів функціонування як базових економічних

відносин, розробити і запровадити прогресивні форми і методи регулювання

процесу створення, розподілу і використання валового внутрішнього продукту

(ВВП) для збалансованого, активного розвитку економічних інтересів усіх і

кожного.

В 1997 р. передбачається стабілізувати обсяги валового внутрішнього

продукту і знизити його перерозподіл через бюджет, утримати бюджетний

дефіцит у межах 5% ВВП при рівні інфляції до 18% на рік.

Поряд із активною структурною, інвестиційною, грошово-кредитною та

валютною політикою головними важелями державного впливу щодо досягнення

зазначених орієнтирів залишаються бюджетна та податкова політика.

Останніми роками загострилась проблема формування і виконання бюджету.

Починаючи з 1992 р. в Україні порушуються усі строки прийняття і введення в

дію Закону України "Про Державний бюджет України на поточний рік" та

щорічно погіршується ситуація з його виконанням. Причин тут декілька. По-

перше, недосконалість чинного фінансового (бюджетного, податкового,

валютного) законодавства та відсутність дійових упереджувальних важелів,

спрямованих на недопущення порушень податкових зобов'язань перед державою,

що призводить до проблем збалансування доходів і видатків бюджетів усіх

рівнів. По-друге, збереження принципів минулих років щодо закріплення

доходів, розмежування загальнодержавних податків і зборів між ланками

бюджетної системи та контроль за цільовим використанням фінансових ресурсів

у суспільстві. По-третє, відсутність належного рівня фінансової та

виконавської дисципліни, а також правового забезпечення скоординованих дій

фінансових і контролюючих органів у процесі реалізації фінансової політики

в Україні. По-четверте, відсутність єдиного підходу у визначенні обсягу,

порядку формування ВВП та інших макроекономічних показників соціально-

економічного розвитку на плановий бюджетний рік.

Для прикладу: державний бюджет 1997 р. був сформований і поданий до

Верховної Ради двічі (14.09. та 21.11.96 р.), коли ВВП становив 106,6 млрд.

грн., і тепер — утретє — в березні п. р., коли ВВП становить 104,4 млрд.

грн. Хотілося б вірити, що це останнє уточнення.

Доцільно найближчим часом розробити і прийняти положення про порядок

прогнозування і формування ВВП, в якому обов'язково уточнити його складові

та поняття новоствореної за рік вартості, що необхідно для планування

доходів бюджету. Одночасно слід прийняти рішення щодо розробки показників

макроекономічного розвитку на перспективу.

Протягом останніх п'яти років ситуація із виконанням прогнозних

макроекономічних показників соціально-економічного розвитку погіршується.

Так у 1996 р. передбачалося зниження обсягів ВВП на 1,8% і зростання

промислового виробництва на 0,5%. Попередні підсумки минулого року свідчать

про зниження ВВП на 10%, обсягів виробництва промислової продукції — на 5,

а сільськогосподарської — на 9%. Знизилися виробництво товарів народного

споживання на 20,2%, обсяги реалізації платних послуг населенню — на 13,5%,

а транспортних послуг — на 17,8%.

За результатами господарської діяльності одержали збитки 38% загальної

кількості підприємств. У Луганській області збиткове працювало понад

половина підприємств, у Волинській — 46%, Кіровоградській — 43%, Івано-

Франківській — 44%, Дніпропетровській — 42% підприємств. Спад обсягів

виробництва промислової продукції підприємств корпорацій "Украгропромбуд" і

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14